Реформа цифровізації в Україні супроводжується появою численних міфів і конспірологічних теорій. Частина з них виникає через нестачу достовірної інформації, а частина — навмисно поширюється для маніпуляцій громадською думкою. Насправді ж впровадження цифрових сервісів допомагає зменшити корупційні ризики, зробити діяльність держави прозорішою, а послуги для громадян — зручнішими й доступнішими. Тому важливо відділяти реальні ризики цифрової трансформації від вигаданих загроз. Про це розповіли у VoxCheck.

Реформа цифровізації передбачає переведення державних послуг у цифровий формат і створення нових інструментів, що підвищують ефективність взаємодії між громадянами, бізнесом і державою. В Україні процес триває понад десять років і є однією з найуспішніших реформ, яку більшість українців вважають суспільно корисною. Його прискорюють зростання цифрової грамотності, доступ до інтернету та ініціативність бізнесу у створенні нових технологічних рішень.

Попри це, у суспільстві залишаються страхи й недовіра. Значна частина українців не користується державними онлайн-сервісами через побоювання щодо безпеки персональних даних, технічних збоїв або можливого контролю з боку держави. Ці настрої посилюються війною, кіберзагрозами та нестабільністю енергопостачання. Однак такі побоювання не є суто українським явищем — у всьому світі люди турбуються про приватність і безпеку даних.

На тлі реальних викликів активно поширюються технофобські теорії. Наприклад, фейк про те, що мережа 5G нібито переносить COVID-19 або шкодить здоров’ю, з’явився спочатку у Великій Британії, а потім поширився й в Україні. ВООЗ неодноразово спростовувала ці заяви, підтверджуючи, що 5G є безпечним для людини.

Ще один популярний міф стосувався застосунку «Резерв+». У соцмережах поширювали фейкові скриншоти, де стверджувалося, що українцям за кордоном надсилатимуть повістки електронною поштою. Насправді застосунок лише повідомляє про можливість зв’язку з ТЦК для оновлення даних. Підроблені скриншоти мали змінений шрифт і кольори — ознаки редагування.

Аналогічно, застосунок «Мрія», створений для шкіл, став об’єктом нової хвилі страхів. Конспірологи поширювали твердження, що він визначає «пріоритет життя» дітей і контролює їхніх батьків. Проте «Мрія» лише забезпечує зручну комунікацію між школою та батьками, надаючи доступ до оцінок, відвідуваності й домашніх завдань — і не має жодних контрольних функцій.

Ще один фейк — про нібито заборону готівки в Україні. Деякі користувачі соцмереж називали це доказом, що країна перетворюється на «соціальну лабораторію». Насправді Національний банк лише обговорював поступовий перехід до безготівкової економіки, наголошуючи, що повна відмова від готівки неможлива під час війни. Подібні історії виникають через нерозуміння: обговорення можливих реформ не означає їхнього негайного впровадження.

Фейки часто використовуються й для шахрайства. Наприклад, у мережі створювали фальшиві сайти «єДопомоги» та підроблені чатботи «Дії», щоб викрасти персональні дані або гроші користувачів. Такі схеми не лише шкодять людям, а й підривають довіру до цифровізації, особливо серед старшого покоління.

Ще один поширений міф — що цифровізація є «розкішшю у воєнний час». Насправді цифрові сервіси дають змогу заощаджувати кошти та підвищують ефективність управління. Наприклад, система електронних закупівель зменшує бюрократію і робить процеси прозорішими.

Багато фейків ґрунтуються на нерозумінні базових принципів роботи онлайн-сервісів. Так, неправдива інформація про те, що для обміну водійських прав потрібно перескладати іспит, або що мешканці окупованих територій не можуть отримати нове посвідчення, не відповідає дійсності — урядові постанови прямо передбачають можливість обміну без додаткових умов.

Щоб зменшити вплив подібних міфів, важливо посилювати цифрову грамотність, кіберзахист і прозору комунікацію держави з громадянами. Люди повинні розуміти, як працюють сервіси, які дані вони використовують і як захищають приватність. Цифровізація має сприйматися не як загроза, а як інструмент спрощення життя — спосіб зробити взаємодію з державою швидшою, зручнішою та безпечнішою.

Росія розгорнула на окупованих територіях масштабну пропагандистську кампанію до так званого «дня народної єдності Російської Федерації». На тимчасово окупованих територіях масово відкривають пам’ятники, меморіали та виставки, які зводять у культ учасників війни проти України. Про це розповіли в Центрі протидії дезінформації.

У Донецьку відкрили меморіал «пам’яті захисників Донбасу», участь у церемонії взяв перший заступник голови адміністрації президента Росії та куратор кремлівської інформаційної політики на ТОТ Сергій Кірієнко. У Волновасі з’явився монумент бойовику так званої «ДНР» Володимиру Жозі, а в Москві — виставка, де російських солдатів, що воюють проти України, ставлять на один рівень з учасниками Другої світової війни. Окрім того, проводять заходи з «ушанування» пропагандистів, які загинули в зоні бойових дій.

Такі акції покликані створити ілюзію історичної тяглості — нібито нинішня агресія є продовженням «священної місії» радянських воїнів. У ЦПД пишуть, що Кремль намагається використати «свято» для виправдання власних злочинів, формуючи враження, що окупація українських територій — це частина «великої історії» Росії, а не воєнний злочин.

У соцмережах по всьому світу поширюють відеодобірку, що нібито показує, які руйнування ураган «Меліса» спричинив на Ямайці. Ролик містить 16 фрагментів із сильним вітром, зливами та руйнуваннями, супроводжених підписом «Hurricane Melissa Cat 5 Kingston Jamaica with wind speed of 140mph». Насправді ж відео є маніпуляцією, нарізкою кадрів цього та інших ураганів. Про це розповіли у Full Fact.

Фактчекери з’ясували, що 15 із 16 кліпів, які нібито демонструють наслідки урагану в Кінгстоні, були зняті задовго до його появи або взагалі в інших країнах. Один фрагмент не вдалося перевірити.

Перший кліп, де сильний вітер зриває дах будівлі, насправді походить із відео 2020 року про ураган «Зета», що вдарив по Луїзіані (США). Другий — знятий у бухті Халонг у В’єтнамі й опублікований у липні 2024 року. Третій ролик із порогу будинку — на ютубі ще з 2019-го, а четвертий показує торнадо у Пенсильванії.

П’ятий фрагмент із поваленим деревом фіксує бурю в мексиканській Гвадалахарі, шостий — із Росії, сьомий — із Шанхаю, де минулого року пройшов тайфун. У дванадцятому фрагменті видно будинок у піщаній бурі в ОАЕ, а чотирнадцятий показує сміття, яке вітер розносить вулицями Мадрида.

Крім того, десятий епізод із пошкодженою заправкою Texaco насправді знято у Флориді після урагану «Майкл» у 2018 році. Останній, шістнадцятий кліп, записаний у підземному паркінгу, було опубліковано ще в лютому цього року, тобто задовго до появи «Мелісси».

Фахівці Full Fact підкреслили, що подібні компіляції вводять користувачів в оману, створюючи відчуття масштабнішої катастрофи, ніж є насправді. Ураган «Мелісса» дійсно досяг Ямайки як шторм п’ятої категорії, проте поширене відео не має до нього стосунку.