У британському сегменті соцмереж дедалі частіше з’являються сторінки із назвами на кшталт «Britain Today» та аватарками із британським прапором, які видають себе за голос «справжніх патріотів». На таких сторінках публікують згенеровані штучним інтелектом відео та зображення, у яких поширюють антимігрантські, ісламофобські та ультраправі наративи. Про дезінформаційну практику розповіли у The Bureau Of Investigative Journalism.

У типових роликах вигадані персонажі скаржаться, що британські кафе нібито перестають подавати свинину чи бекон, аби «не образити мігрантів». Інші дописи романтизують «стару Англію», використовуючи стилізовані під вікторіанську епоху зображення Лондона, і супроводжують їх твердженнями про те, що країна нібито втратила свою ідентичність через імміграцію. Паралельно на цих сторінках поширюють меми про «загрозу ісламу», «колонізацію Заходу» та так звану «теорію великої заміни», яка стверджує, що біле населення навмисно замінюють мігрантами.

Журналісти The Bureau Of Investigative Journalism упродовж семи місяців досліджували, хто стоїть за подібними сторінками. Виявилося, що значну частину такого контенту створюють молоді чоловіки із Південної Азії — зокрема з Пакистану та Шрі-Ланки. Вони часто не цікавляться британською політикою і не мають ідеологічних мотивів, але використовують ультраправі та ксенофобські наративи як спосіб заробітку.

Автори таких сторінок отримують прибуток завдяки системі монетизації Meta. Компанія розміщує рекламу поруч із популярними публікаціями та ділиться частиною доходу з власниками сторінок. Крім того, Meta додатково винагороджує контент, який отримує багато взаємодій. Саме тому провокативні та емоційно заряджені пости стають особливо вигідними.

Один із пакистанських адміністраторів анонімно розповів журналістам, що заробляє близько 1500 доларів на місяць лише з однієї Facebook-сторінки. Інший блогер зі Шрі-Ланки, Гіт Суріяпура, заявив, що за час роботи у Facebook нібито заробив близько 300 тисяч доларів. Хоча ці цифри незалежно не підтверджені, журналісти зазначають, що обидва чоловіки заробляли значно більше за середній дохід у своїх країнах.

Для створення такого контенту активно використовують інструменти генеративного штучного інтелекту. ШІ допомагає вигадувати теми, писати підписи, створювати картинки й монтувати відео. Один із блогерів пояснив, що достатньо вставити текстовий опис у редактор на кшталт CapCut — і програма сама створить ролик. Для пошуку популярних тем використовують чатботи Gemini або Grok, а для створення обкладинок — ChatGPT.

Дослідники наголошують, що саме розвиток доступних AI-інструментів зробив подібну «фабрику контенту» масовою. Тепер для створення вірусних роликів не потрібно знати англійську чи бути професійним дизайнером — достатньо навчитися користуватися кількома сервісами та алгоритмами соцмереж.

Ще одним чинником стало послаблення модерації контенту на платформах Meta. Останніми роками великі соцмережі скорочували команди, які займалися перевіркою та видаленням шкідливого контенту. Натомість компанії дедалі більше покладаються на автоматичні системи модерації, які не встигають ефективно реагувати на масове поширення мови ненависті та дезінформації.

Після звернення журналістів Meta видалила частину сторінок і заявила, що вони порушували правила щодо мови ненависті, переслідувань та шкідливої дезінформації. Однак журналісти зазначають, що багато таких мереж швидко відновлюються або створюють нові акаунти.

Експерти вважають, що проблема значно ширша за окремі сторінки. Алгоритми соцмереж винагороджують контент, який викликає сильні емоції — обурення, страх чи ненависть. Саме тому антимігрантські та ісламофобські публікації отримують високе охоплення і стають прибутковими для їхніх авторів.