Російська пропаганда дедалі активніше використовує дезінформацію, перебільшені заяви про успіхи на фронті та погрози Заходу, щоб приховати нестачу реальних військових досягнень у війні проти України.

Про це йдеться в аналізі EUvsDisinfo.

На тлі скорочення російських просувань на полі бою Москва намагається підтримувати для внутрішньої аудиторії та партнерів образ «успішної» війни. Для цього кремлівські медіа поширюють повідомлення про нібито збереження Росією «стратегічної ініціативи» та регулярно заявляють про захоплення українських населених пунктів, навіть коли ці заяви не відповідають дійсності.

Одним із прикладів у EUvsDisinfo називають Куп’янськ Харківської області. У листопаді 2025 року Міноборони Росії вже оголошувало про нібито повне захоплення міста, однак Україна спростувала ці заяви, а Президент Володимир Зеленський відвідав Куп’янськ. У травні 2026 року схожі твердження повторив начальник Генштабу Збройних сил РФ Валерій Герасимов, заявивши про просування російських військ на захід від міста. Водночас, за даними аналітиків, українські сили продовжують утримувати оборонні рубежі в цьому районі.

Схожа ситуація спостерігається і навколо Малої Токмачки в Запорізькій області. Кремлівські ресурси неодноразово оголошували про її «звільнення», зокрема кілька разів у 2025 році та знову у 2026-му. Однак населений пункт залишається під контролем України.

Окремий блок російських наративів стосується українських ударів по військовій логістиці Росії, зокрема по маршрутах, які Москва використовує для постачання окупаційних військ на півдні України та в напрямку Криму. Прокремлівські медіа намагаються подавати ці удари як атаки на цивільних або як доказ небажання Києва завершувати війну. Водночас, як зазначають у EUvsDisinfo, дії російського уряду — зокрема збільшення постачання пального з Білорусі та обговорення експортних обмежень на пальне — свідчать про проблеми, які Москва намагається приховати.

Також російська пропаганда використовує українські удари по об’єктах на території Росії для поширення тез про «західну ескалацію» та нібито участь НАТО у війні. У такий спосіб Кремль намагається применшити військову спроможність України й представити союзників Києва як безпосередніх учасників конфлікту.

У EUvsDisinfo зазначають, що Кремль паралельно шукає зручну «формулу перемоги» для пояснення можливого завершення війни без реальної перемоги на полі бою. У центрі таких наративів — твердження про нібито успішне протистояння Росії «агресивному Заходу», стійкість російської економіки до санкцій, а також «здобуття» нових територій і громадян.

На думку авторів аналізу, російська дезінформаційна кампанія дедалі більше перетворює війну на інформаційне протистояння. Через фейки, погрози та маніпуляції Москва намагається приховати власні втрати, обмежені просування на фронті та нездатність досягти заявлених цілей в Україні.