У тіктоці за хештегом «мобілізація» найпомітніші маніпулятивні тези про мобілізацію і військову службу в Україні, тоді як офіційні роз’яснення держави помітні менше. Зокрема, відео з поясненням потреби мобілізації становлять лише близько 8% контенту, що потрапляє до користувачів за відповідним хештегом. Про це йдеться у дослідженні Центру досліджень Детектора медіа.

Серед ключових дезінформаційних і маніпулятивних тем переважають ролики із зображенням застосування сили під час мобілізації. Такі відео формують уявлення про масовість «насильницьких» практик, часто без контексту чи перевірки обставин, і викликають підвищену емоційну реакцію аудиторії. Окремі акаунти системно публікують лише такий контент, імітуючи поведінку звичайних користувачів і посилюючи негативне сприйняття.

Іншим поширеним наративом є твердження про «нелегітимність» мобілізації або її нібито незаконний характер. У частині відео це поєднується з маніпуляціями навколо законодавства, вибірковими коментарями «експертів» або перебільшенням окремих інцидентів. Також фіксуються повідомлення, що просувають ідею уникнення служби або подають її як єдиний спосіб «врятуватися», інколи з комерційними пропозиціями виїзду за кордон.

Окремий пласт становлять маніпуляції про «несправедливу мобілізацію», де просувається теза, що служити мають лише «привілейовані» групи — чиновники, поліцейські чи інші категорії. Паралельно поширюються відео з ознаками використання штучного інтелекту, які імітують заяви публічних осіб або створюють фальшиві інформаційні приводи, зокрема щодо корупції чи масових зловживань у системі.

Методологія дослідження базується на аналізі вибірки відео, які платформа пропонувала за хештегом «мобілізація» у відкритій вебверсії. Аналітики протягом кількох днів збирали й оцінювали контент за визначеними критеріями — наявністю маніпуляцій, критики, підтримки чи нейтрального ставлення до мобілізації. Через обмежений доступ до даних платформи цей підхід не є повністю репрезентативним, однак дозволяє зафіксувати домінуючі тренди.

Загалом дослідження показує, що інформаційний простір довкола мобілізації значною мірою формується емоційним, фрагментованим і часто маніпулятивним контентом. У поєднанні з браком системної комунікації це створює сприятливе середовище для поширення дезінформації та підриву довіри до мобілізаційної політики.