У середині березня 2026 року у Facebook та інших соцмережах активно поширювалися дописи українською та російською мовами, у яких стверджувалося, ніби американське військове видання Army Times опублікувало статтю, в якій Україну нібито «похвалили» за те, що вона стала постачальником органів та біоресурсів. Як «доказ» прикріплювали скріншот російськомовного тексту з заголовком про високу якість українських органів порівняно з афганськими та іракськими, а також фотографію хірургів під час операції та логотип українського телеканалу «2+2». Розвінчали фейк грузинські фактчекери Mythdetector. 

Утім, це фейк. Жодної подібної статті немає ні на сайті Army Times, ні на його сторінках у соціальних мережах. Пошук за ключовими словами «organs», «Ukraine», «bioresources» та їхніми українськими та російськими аналогами не виявив жодного матеріалу на цю тему.

Фотографія — стара та вирвана з контексту

Фото, яке використовують у фейкових дописах, — це не ілюстрація до вигаданої статті про «чорну трансплантологію». Це кадр із репортажу телеканалу «2+2» від 2021 року. У ньому йшлося про рекордний для того часу день: за одну ніч у чотирьох клініках Києва та Запоріжжя провели шість операцій з трансплантації органів. Це стало можливим завдяки згоді родин кількох померлих донорів. Відео досі доступне в YouTube, і зворотний пошук чітко вказує на його справжнє походження.

Старий фейк з новою обгорткою

Ідентичні повідомлення з тими самими фотографіями та формулюваннями вже активно циркулювали на російських сайтах і в Telegram у 2024 році. Це класичний приклад повторного використання кремлівських наративів. Російська пропаганда роками просуває тезу, що Україна нібито масово торгує органами загиблих солдатів, дітей чи цивільних. Особливо активно ці історії почали розкручувати після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році.

Чому це безглуздо

Медичні експерти неодноразово пояснювали: нелегальне вилучення та транспортування органів у польових умовах війни технічно неможливе. Операції вимагають стерильних умов, великої команди хірургів, точної сумісності донора й реципієнта та швидкої доставки органу (серце чи легені «живуть» лише 4–6 годин). Жодних доказів таких схем у відкритих джерелах немає. Натомість реальна трансплантаційна система України працює прозоро, з акцентом на посмертне донорство за згодою родин.

Кремлівська пропаганда використовує цю тему, щоб дискредитувати Україну на міжнародній арені, деморалізувати українців і їхніх союзників, відвернути увагу від власних воєнних злочинів.

Подібні фейки вже багато разів спростовували незалежні фактчекери в Україні та за кордоном.