Такий меседж поширюють зокрема у бельгійському сегменті соціальних мереж. Проросійські користувачі поширюють фото та відео легко травмованої жінки, яка робила селфі поки працівники швидкої надавали їй допомогу. Мовляв, якщо ти став жертвою ракетного удару, то тобі не до селфі чи відео. Тож на думку пропагандистів, така поведінка людей свідчить, що вони актори, а не справді постраждалі. 

На поширення меседжу звернули увагу бельгійські фактчекери. Вони пишуть, що фото та фрагменти відео, які поширюють у соцмережах насправді вирвані з контексту так, щоб залишати місце для неоднозначних висновків. Для просування меседжу пропагандисти використали поведінку однієї з найменш травмованих жертв, залишаючи поза увагою не лише серйозніші травми, а й загибель людей. На задньому плані фотографій видно й інших жертв російської атаки, зокрема людей, яких травмували осколки скла з офісного центру, поряд з яким впала ракета. Численні фото та відео, зняті як українськими, так і закордонними журналістами в Києві 10 жовтня, підтверджують те, що на світлинах справді серйозно травмовані люди, а не актори. Світлини також опублікували на перших шпальтах зарубіжних видань, які російська пропаганда звинуватила у публікації  несправжніх фото. 

Російська пропаганда систематично поширює фейки для того, щоб приховати злочини російської армії та поставити під сумнів будь-які факти, які про них свідчать.