На тлі енергетичної кризи в Румунії у соцмережах поширюють твердження, що країна нібито безкоштовно передає електроенергію Україні, водночас приховуючи інформацію про військову, фінансову та іншу допомогу Києву. Насправді експорт електроенергії здійснюється на комерційних умовах, а інформація про допомогу Україні не є таємною, розповіли Factual.

Маніпуляція поширюється у Facebook у форматі відео, де колишня прем'єр-міністерка Румунії Віоріка Денчіле заявляє, що Бухарест нібито "дав енергію безкоштовно Україні". Вона також стверджує, що Румунія є єдиною державою, яка не оприлюднила інформацію про допомогу Україні.

Factual перевірив ці твердження та встановив, що вони є неправдивими. Електроенергія між Румунією та Україною продається на комерційних умовах відповідно до встановлених правил. Потоки електроенергії — як імпорт, так і експорт — здійснюються на підставі контрактів, а ціна визначається через аукціони та залежить від ринкових пропозицій.

Правила торгівлі також передбачають фінансові санкції у разі несвоєчасної оплати. Зокрема, за прострочення може стягуватися фіксована сума у 100 євро або пеня, розрахована як ставка на вісім процентних пунктів вище референтної ставки Національного банку Румунії. Це додатково спростовує твердження про нібито безкоштовну передачу електроенергії.

Позицію румунської влади підтвердив державний секретар Міністерства енергетики Крістіан Бушой. В інтерв'ю 13 серпня 2026 року він заявив, що Румунія ніколи не передавала електроенергію безкоштовно ані Україні, ані Молдові. За його словами, електроенергія постачалася за ринковою ціною.

Окремою частиною дезінформаційного повідомлення є твердження про нібито приховування Бухарестом допомоги Україні. Factual зазначає, що така допомога була публічною та раніше вже висвітлювалася у його матеріалах.

Йдеться, зокрема, про передачу Україні системи протиповітряної оборони PATRIOT, військових пакетів допомоги, створення у Фетешті центру підготовки пілотів F-16, продовольчу допомогу на 562 млн леїв, внесок у розмірі 830 тисяч доларів до фонду НАТО для підтримки України, а також фінансову допомогу Європейського Союзу для румунських портів, які зіткнулися зі збільшенням торговельних потоків через війну Росії проти України.

Для перевірки масштабів фінансової підтримки Factual також послався на дані дослідження Кільського інституту. Згідно з наведеними даними, у період від 24 лютого 2022 року до 31 грудня 2025 року Україні було виділено 1,91 млрд євро. При цьому 540 млн євро становили державні кошти Румунії, тоді як 1,37 млрд євро надійшли з фондів Європейського Союзу.

Таким чином, у поширеному відео поєднано кілька маніпулятивних тверджень: про нібито безкоштовний експорт електроенергії Україні та про приховування Румунією допомоги Києву. Перевірка торговельних правил, офіційних заяв і даних про допомогу показує, що ці твердження не відповідають дійсності. Factual класифікував публікацію як фальшиву.

У соцмережах поширили відео, яке нібито показує американський винищувач F-16, що скидає бомбу на дамбу та спричиняє масштабні повені в Непалі. Насправді перша частина ролика була створена за допомогою штучного інтелекту й циркулювала в мережі ще за кілька місяців до стихійного лиха. Головною метою поширення цього маніпулятивного контенту було створення конспірологічних теорій навколо природної катастрофи та провокування паніки й недовіри серед користувачів, розповіли Lead Stories.

Фейкове твердження поширили 26 серпня 2026 року в X. Автор допису заявив, що повені в Непалі стали результатом "акту саботажу", закликавши звернути увагу на нібито бомбардування дамби F-16.

Ролик складається з двох частин. Перша, тривалістю близько 21 секунди, справді зображує винищувач, який атакує дамбу, але це відео згенероване штучним інтелектом. Друга частина є реальними кадрами стихійного лиха з камери спостереження біля порту Гіронг на кордоні Китаю та Непалу. Ці кадри були оприлюднені Associated Press 27 серпня — вже після появи фейкового відео про атаку на дамбу.

Одним із ключових доказів маніпуляції стала дата появи першої частини ролика. Її виявили в соцмережах щонайменше 10 травня 2026 року — більш ніж за три місяці до повені 26 серпня. Раніша версія відео була довшою та містила водяний знак AI, а також позначку GEM, пов'язану з автором відео.

Створену за допопогою ШІ частину ролика обрізали перед поширенням у X. В оригінальній версії видно не лише дамбу, а й озеро за нею, пагорби, горизонт і небо. Саме на цій версії збереглися позначки, які вказують на штучне походження відео.

Інші публікації в соцмережах додатково підтверджують, що відео було частиною серії подібного контенту. Зокрема, у травні 2026 року в Instagram з'являлися ролики, на яких винищувачі нібито знищують дамби або виконують маневри над водою та горами. Деякі з них також мали ті самі водяні знаки AI та GEM.

Таким чином, реальні кадри повені були поєднані зі старим ШІ-відео, щоб створити хибне враження, ніби катастрофу в Непалі спричинила атака F-16. Хронологія публікацій, наявність маркування AI та існування серії аналогічних роликів спростовують це твердження.