Ідея Дональда Трампа щодо купівлі Гренландії, яка з новою силою актуалізувалася після його повернення до Білого дому, стала центральною темою для маніпуляцій російських медіа. Після успішної операції США у Венесуелі на початку 2026 року та публікації радниками Трампа карти острова в кольорах американського прапора Кремль розгорнув масштабну інформаційну кампанію. Москва намагається представити це не як двостороннє питання між Вашингтоном і Копенгагеном, а як ознаку «неминучого розпаду» трансатлантичної солідарності. Дезінформаційні повідомлення аналізував Центр досліджень «Детектора медіа».

Пропагандистські ресурси виокремили кілька «істинних» мотивів Трампа, ігноруючи офіційні заяви про безпеку Арктики. Зокрема, поширюються тези про «психологічні комплекси» президента США та його бажання «відчути себе богом» після подій у Каракасі. Російські «експерти» стверджують, що Гренландія потрібна Трампу винятково як передвиборчий актив, щоб продемонструвати американцям «величну угоду» на тлі економічних труднощів. Водночас пропаганда просуває наратив про боротьбу за арктичні надра, називаючи Трампа «оранжевим берсерком», який готовий розтоптати міжнародне право заради енергетичного суверенітету.

Особливе піднесення у прокремлівських дописувачів викликало рішення США запровадити з 1 лютого 2026 року 10-відсоткові мита на товари з країн Європи, які виступили проти територіальних претензій до Данії. Російські медіа зловтішаються з «приниження» європейських лідерів, називаючи їх «вівцями, яких з’їсть пастух». Пропаганда активно використовує тюремний жаргон і термін «світ, заснований на правилах», намагаючись довести, що Захід сам руйнує власні цінності, а отже, не має права засуджувати Росію за окупацію українських територій.

Ще одним важливим вектором дезінформації є спроба переконати аудиторію, що через «гренландську кризу» світ остаточно забув про Україну. Пропагандисти маніпулятивно стверджують, що в Давосі українська тема відійшла на другий план, а європейські лідери нібито «рвуть матеріали по Україні», щоб зосередитися на торговельній війні з Вашингтоном. Україна в цих повідомленнях подається як «баласт», від якого Захід мріє позбутися заради вирішення внутрішніх конфліктів.

Наостанок, російська машина дезінформації проводить фальшиві паралелі між Гренландією та Кримом. Використовуючи цинічну логіку «дзеркала», Кремль вустами російського міністра закордонних справ Сергія Лаврова та інших посадовців просуває думку: якщо США дозволено зазіхати на чужі території, то анексія Криму була «легітимною». У такий спосіб Москва прагне не лише виправдати власну агресію, а й нормалізувати силовий перегляд кордонів у світі, представляючи хаос як «нову норму», де Трамп виступає лише інструментом реалізації російських геополітичних очікувань.

У мережі активно поширюється відеоролик, стилізований під новинний сюжет французького телеканалу «France 24». У відео стверджується, що генеральний директор правозахисної організації «Репортери без кордонів» Тібо Бруттен нібито звернувся до президента США Дональда Трампа із закликом провести «спецоперацію» проти президента Франції Емманюеля Макрона. Причиною такого кроку пропагандисти називають вигадане «розкрадання американської допомоги», яку Макрон нібито привласнює разом із Президентом України Володимиром Зеленським. Проте ця історія є цілковитою фальшивкою, а дезінформаційне повідомлення спростували StopFake.

Насправді телеканал «France 24» ніколи не випускав подібного сюжету, а сама «новина» не з’являлася в жодному авторитетному світовому медіа. Зловмисники використали фірмове графічне оформлення та логотипи відомого мовника, щоб надати фейку ваги. 

Генеральний директор «Репортерів без кордонів» Тібо Бруттен також не робив жодних подібних заяв. Останні публічні згадки про нього на момент підготовки спростування стосуються щорічного звіту організації про свободу преси, опублікованого наприкінці 2025 року. Заклик до силових дій проти лідера європейської держави з боку голови відомої правозахисної групи став би світовою сенсацією, проте жодних підтверджень таким словам на офіційних ресурсах організації чи в соцмережах Бруттена немає.

Головна мета цієї кампанії, пишуть StopFake, — дискредитація Франції як одного з провідних союзників України та посилення брехливого наративу про «тотальну корупцію» навколо західної військової допомоги. Намагаючись посіяти розбрат між США та європейськими країнами, Кремль прагне послабити міжнародну підтримку України та створити ілюзію глобальної політичної нестабільності.

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан під час пресконференції 19 січня 2026 року зробив чергову провокативну заяву, стверджуючи, що так звана «коаліція охочих» нібито намагається втягнути його країну у війну в Україні. Угорський лідер заявив, що рішення цього об’єднання можуть змусити Будапешт до безпосередньої участі в конфлікті. Проте аналіз фактів фактчекерами БезБрехні свідчить про свідоме викривлення реальності угорським політиком.

Ключовою маніпуляцією Орбана є твердження про загрозу для Угорщини з боку «коаліції охочих», хоча Угорщина ніколи не була і не є учасницею цього неформального об’єднання. Коаліція, заснована 2 березня 2025 року, налічує близько 40 держав, які мають на меті зміцнення європейської підтримки України. Оскільки Будапешт не входить до складу цієї групи, жодні її внутрішні рішення чи ініціативи не мають юридичної чи політичної сили для Угорщини.

По-друге, прем’єр-міністр маніпулює метою створення коаліції. Її діяльність спрямована не на ведення бойових дій, а на формування «сил безпеки», які можуть бути розгорнуті на території України лише після укладення угоди про припинення вогню. Головне завдання таких сил — стримування можливих повторних атак з боку Росії у майбутньому, а не участь у поточному протистоянні. Таким чином, заяви про «втягування у війну» суперечать самій концепції миротворчої місії стримування.

Також Орбан ігнорує той факт, що навіть серед членів коаліції участь у розміщенні військ є виключно добровільною. Станом на початок 2026 року лише чотири країни — Велика Британія, Франція, Іспанія та Туреччина — висловили готовність надати свій контингент. Багато інших активних учасників об’єднання, зокрема Польща, Німеччина та Італія, категорично відмовилися від відправки своїх військових, залишаючись при цьому в складі коаліції.

Такі заяви угорського очільника вчергове вкладаються в загальну стратегію Будапешта щодо блокування фінансової та військової допомоги Україні. Використовуючи страх населення перед війною, Орбан намагається виправдати свою проросійську позицію та дискредитувати європейські ініціативи з гарантування безпеки, які мають на меті встановлення тривалого та стабільного миру в регіоні.