У мережі активно поширюється фотографія плаката, який нібито анонсує масове святкування дня народження Степана Бандери в одному з парків Берліна 1 січня. В оголошенні організатором заходу вказано Центральну спілку українців у Німеччині — відому громадську організацію, що працює з 2007 року. Проте, як з’ясувалося, ані такого заходу, ані подібних плакатів офіційно не існувало, а саме дезінформаційне повідомлення спростували «StopFake».

Насправді Центральна спілка українців у Німеччині не має жодного стосунку до цієї «акції». На офіційних ресурсах організації відсутні будь-які згадки про підготовку чи проведення такого святкування. Очільниця спілки Людмила Млош у коментарі фактчекерам офіційно підтвердила, що організація не анонсувала та не проводила подібних заходів, а про існування плаката дізналася вже після початку хвилі дезінформації.

Першоджерелом фейкового фото став проросійський блогер Анатолій Шарій, на що вказує відповідне водяне маркування на скриншоті. Згодом вигадану новину підхопили німецькомовні ресурси, зокрема видання «Infrarot Medien». Цей ресурс був заснований колишнім головним редактором німецької редакції державного російського мовника «RT» Іваном Родіоновим і регулярно транслює кремлівські наративи, намагаючись дискредитувати українських біженців та державну політику Німеччини.

Мета цієї провокації — вкотре звинуватити Україну в «експорті неонацизму» та зіпсувати її репутацію на міжнародній арені. У німецькомовному сегменті мережі Х (Twitter) дописи з цим фейком супроводжувалися маніпулятивними закликами про те, що федеральний уряд Німеччини нібито «привіз неонацистів» у країну. Такі методи спрямовані на розпалювання ворожнечі всередині німецького суспільства та послаблення підтримки України.

У StopFake зазначають, що розклеювання поодиноких плакатів для створення фотофейків є типовою тактикою російських спецслужб. Раніше подібні кампанії вже фіксувалися в Берліні: пропагандисти підробляли рекламу «Безсмертного полку», антивоєнні ролики та фальшиву соціальну рекламу про вартість танків «Леопард». Усі ці випадки об'єднує спільна мета — створення ілюзії «неонацистської присутності» або «втоми» від допомоги Україні через візуальні маніпуляції в міському просторі європейських столиць.

У ніч на 9 січня 2026 року російські окупаційні війська завдали масованого удару по Україні, застосувавши балістичну ракету середньої дальності «Орєшнік» для атаки на об’єкт критичної інфраструктури у Львівській області. Ця атака стала черговим інструментом тиску Кремля на міжнародну спільноту, супроводжуючись масованою інформаційною кампанією для виправдання воєнних злочинів та залякування Заходу. Напрямки дезінформації дослідив Центр досліджень «Детектора медіа» у статті.

1. Сфабрикована «помста за Путіна»

Основним наративом, який просували Міноборони РФ та пропагандисти на кшталт Ольги Скабєєвої, стала теза про «удар відплати». Росія стверджує, що застосування «Орєшніка» було відповіддю на нібито атаку українських дронів на резиденцію Путіна на Валдаї. Жодних доказів такого інциденту надано не було, а міжнародні розслідувачі та офіційний Київ називають цю подію вигаданою провокацією для легітимації агресії.

2. Економічний шантаж та «декомунізація» газосховищ

Пропаганда зосередила увагу на влучанні в газове сховище поблизу Стрия. Колаборанти та Z-блогери подають це як «декомунізацію в дії», заявляючи, що Росія має право нищити об’єкти, побудовані за часів СРСР. Основний посил для внутрішньої аудиторії — завдання критичної шкоди економіці «Зе-рейху» та позбавлення України енергетичної стійкості.

3. Пряме залякування Європи «хвилинами польоту»

Окремий пласт дезінформації спрямований на європейські суспільства. Прокремлівські канали активно поширювали графіки польоту «Орєшніка», стверджуючи, що ракета досягне Вільнюса за хвилину, а Лондона та Парижа — за вісім. Цей ядерний шантаж використовується, щоб змусити ЄС відмовитися від ідеї розгортання миротворчих контингентів на заході України.

4. «Привіт» Трампу та тиск на США

Використання дефіцитної балістичної ракети подається як сигнал адміністрації Дональда Трампа. Пропагандисти стверджують, що це відповідь на «неприйнятні умови» мирного плану США та затримання російських танкерів у Північній Атлантиці. Росія намагається продемонструвати готовність до безкінечного «підвищення ставок» у проксі-війні, знову повертаючи Вашингтону статус головного ворога.

5. Конспірологія про переділ газового ринку

Кремлівські ресурси, зокрема канали олігарха Малофєєва та Діани Панченко, просувають теорію змови, згідно з якою удар по львівських сховищах вигідний США, щоб змусити Європу купувати дорожчий американський газ. Пропаганда намагається вбити клин між союзниками, переконуючи європейців, що війна в Україні — це лише спосіб США знищити економіку ЄС, тоді як Росія нібито лише «захищає свої інтереси».

Такий великий набір тем дозволяє адресувати послання одразу кільком аудиторіям: залякувати європейців швидкістю ракети («Орєшнік буде Лондоні та Парижі за вісім хвилин») та попереджати Вашингтон про нібито нескінченні російські можливості «підвищувати ставки». США знову починають повертатися в риторику телеграм-пропагандистів як "ворог", наряду з Європою, особливо в контексті дій адміністрації Трампа та американських військових проти «тіньового флоту» та венесуельських танкерів.

Для протистояння із США Росії знову необхідно завдавати ударів по українській енергетичній інфраструктурі. Цей удар по цивільній інфраструктурі росіяни укотре подають як легітимний, що відображає використання Росією воєнних злочинів як інструментa державної політики.