У соціальних мережах почало поширюватися твердження, нібито президент Чехії Петр Павел заявив, що «чехи будуть воювати за Україну». Такі повідомлення супроводжувалися графікою, відеороликами та публікаціями, які приписували главі держави заклики до відправлення чеських військових на фронт. Про маніпуляції навколо висловлювань Петра Павела щодо України розповіли чеські фактчекери проєкту Demagog.

Під час перевірки фактчекери не знайшли підтвердження того, що президент Чехії коли-небудь робив подібну заяву. Вони проаналізували офіційний сайт президента Чехії, сторінки Павела в соціальних мережах, а також матеріали медіаархівів. Жодне з джерел не містить висловлювання про те, що чеські громадяни або військові мають брати участь у бойових діях на боці України.

Джерелом маніпуляцій стали перекручені слова президента про можливу участь Чехії у міжнародній стабілізаційній місії після завершення війни. У березні 2025 року під час візиту до Києва та в інтерв’ю українському виданню «Європейська правда» Павел справді заявляв, що Чехія могла б долучитися до міжнародних сил безпеки. Водночас він чітко наголошував, що йдеться лише про період після укладення перемир’я або мирної угоди.

Фактчекери підкреслюють, що Павел неодноразово розмежовував участь у бойових операціях і миротворчих чи стабілізаційних місіях. Ще під час президентської кампанії він заявляв, що відправлення організованих підрозділів НАТО на територію України означало б вступ Альянсу у війну з Росією, тому такий сценарій є неприйнятним.

Окремо фактчекери пояснили різницю між бойовими діями та стабілізаційними місіями. Потенційні міжнародні сили, про які йшлося в європейських дискусіях, розглядалися як механізм гарантування безпеки після припинення бойових дій. Їхнім завданням мав би бути контроль за дотриманням миру та стримування нових атак, а не участь у війні, яка триває.

Ще одним аргументом проти поширюваних тверджень є чеське законодавство. Згідно з Конституцією Чехії, рішення про відправлення військових за кордон ухвалює парламент або уряд у передбачених законом випадках, а не президент одноосібно. Крім того, чинний прем’єр-міністр Андрей Бабіш у січні 2026 року заявив, що Чехія не планує відправляти свої війська в Україну.

Отже, президент Чехії говорив лише про можливу участь Чехії в міжнародній місії після завершення війни та укладення мирної угоди, а його слова були вирвані з контексту й використані для поширення дезінформації.

Штучний інтелект стрімко змінює способи поширення дезінформації, дозволяючи створювати масштабні та переконливі кампанії впливу з мінімальними затратами ресурсів. Про нові загрози, пов’язані з використанням штучного інтелекту для дезінформації, розповіли у фактчекінговому проєкті Demagog.

Згідно з дослідженням Центру стратегічних комунікацій НАТО (NATO StratCom), сучасні мовні моделі можуть використовуватися на всіх етапах дезінформаційних операцій — від пошуку вразливих аудиторій до оцінки ефективності поширених наративів.

Фактчекери Demagog також пишуть, що традиційні мережі ботів, які масово поширювали однакові повідомлення, поступово втрачають актуальність. Натомість штучний інтелект дає змогу створювати акаунти, які поводяться як реальні користувачі, генерують унікальний контент і підтримують правдоподібні дискусії. Це значно ускладнює виявлення скоординованих кампаній впливу.

Однією з головних тем дослідження стало використання комерційно доступних мовних моделей для створення дезінформації. Попри обмеження, запроваджені розробниками, дослідники НАТО змогли змусити різні системи генерувати оманливі повідомлення і токсичний контент. Аналіз показав, що жодна з перевірених моделей не є повністю захищеною від такого використання.

Demagog також звертає увагу на те, що штучний інтелект може допомагати не лише у створенні фейкових повідомлень, а й у формуванні цілих мереж вигаданих персонажів. Такі акаунти можуть виконувати різні ролі: виступати «експертами», підсилювати емоційні реакції аудиторії, пропонувати прості відповіді на складні питання або імітувати критиків, які зрештою підтримують потрібний наратив. Реалістичні фотографії для таких профілів також можуть генеруватися за допомогою сучасних інструментів штучного інтелекту.

Для демонстрації потенційних ризиків експерти НАТО провели експериментальну кампанію. Штучний інтелект допоміг визначити спільноту користувачів, які були найбільш вразливими до маніпуляцій, створити відповідні фальшиві акаунти та поширити неправдиві повідомлення про здоров’я. Упродовж тижня ці матеріали охопили десятки тисяч користувачів і були підхоплені сотнями реальних людей, що продемонструвало ефективність нових інструментів впливу.

Автори дослідження НАТО критикують нинішні підходи до боротьби з дезінформацією. На їхню думку, зосередження виключно на спростуванні окремих фейків уже не відповідає масштабам загрози. Натомість необхідно виявляти цілі мережі взаємопов’язаних акаунтів, зміцнювати довіру до інституцій та підвищувати стійкість суспільства до інформаційних маніпуляцій.

У Demagog пишуть, що розвиток штучного інтелекту відкриває нові можливості не лише для корисних технологій, а й для організації складних дезінформаційних кампаній. Саме тому державні установи, науковці, технологічні компанії та громадяни мають спільно працювати над виявленням і протидією новим формам інформаційних загроз.

У соціальних мережах, насамперед у США, почали поширювати скриншот нібито допису Дональда Трампа в Truth Social, у якому він рекламує криптовалютні винагороди для вболівальників Чемпіонату світу з футболу 2026 року. У повідомленні стверджувалося, що спеціальний проєкт пропонує фанатам отримати криптобонуси та ексклюзивні нагороди до турніру. Про фейковий допис і його перевірку розповіли Snopes.com.

Фактчекери встановили, що Трамп ніколи не публікував такого повідомлення. Для перевірки вони проаналізували архіви його дописів у Truth Social, зокрема бази даних, які зберігають навіть видалені публікації. Пошук за фразами з нібито допису не дав жодних результатів, що свідчить про відсутність такого повідомлення на офіційних сторінках американського президента.

Також Snopes не знайшов підтверджень існування допису в публікаціях авторитетних медіа. Пошук через популярні пошукові системи не виявив жодних згадок про те, що Трамп публікував подібний текст. Натомість зворотний пошук зображення показав, що скриншот поширювався через акаунти, які регулярно публікують критичний щодо Трампа контент.

Окрему увагу фактчекери приділили сайту, згаданому в підробленому повідомленні. Вебресурс пропонував користувачам зареєструватися для отримання криптовалютного бонусу та різноманітних винагород, пов’язаних з Чемпіонатом світу з футболу. Водночас на сайті не було доступної інформації про його власників або контактних даних, що унеможливлює перевірку його походження.

У Snopes звернулися до Білого дому із запитом щодо можливого зв’язку адміністрації Трампа із зазначеним сайтом, однак на момент публікації відповіді не отримали.

Фактчекери Snopes пишуть, що хоча Дональд Трамп і його оточення справді неодноразово підтримували криптовалютні проєкти, а тема цифрових активів активно обговорюється напередодні Чемпіонату світу з футболу, це не підтверджує справжність конкретного повідомлення.