Spilnota Detector Media
«Детектор медіа» у режимі реального часу збирає та документує хроніки Кремлівської пропаганди навколо військового наступу на Україну. Україна роками страждає від кремлівської пропаганди, проте тут ми фіксуємо наративи, меседжі та тактики, які Росія використовує з 17 лютого 2022 року. Нагадаємо, що 17 лютого почалося значне збільшення обстрілів підконтрольної Україні території з боку бойовиків, в яких російська пропаганда звинувачує українські війська.

05 Червня станом на 1197 день повномасштабної війни наша редакція зафіксувала:

2732
Фейк
816
Маніпуляція
774
Меседж
559
Викриття
Русскій фейк, іді на***!

Російський фейк про «звірства» ЗСУ в Курській області і 54 тисячі «потерпілих» — чергова спроба пропаганди

Російська пропаганда знову розіграла черговий «спектакль»: нібито Збройні сили України чинять «звірства» в Курській області. На цей вкид звернуло увагу видання Army Inform.

Слідчий комітет Росії заявив, що понад 54 тисячі жителів Курщини визнані «потерпілими» від дій українських військових. 

Фото: Army Inform

«Ані незалежних джерел, ані підтверджених фактів. Лише чергове гучне «розслідування», яке курує очільник слідчого комітету рф — той самий, що вміє продукувати фейкові трибунали і паперові звинувачення проти українських військових», — йдеться в матеріалі Army Inform.

Схема стара: спочатку вигадують велику цифру для переконливості, потім додають «свідчення» невідомих осіб, а згодом — тиша про те, чи ці люди взагалі існують. Логіка та докази відсутні. 

Насправді Україна дотримується міжнародного гуманітарного права. ЗСУ неодноразово надавали гуманітарну допомогу жителям прикордонних регіонів Росії, навіть коли російські ракети й дрони руйнували українські міста.

Фейки про «жертви» серед росіян допомагають Кремлю представляти Росію як «жертву», а не агресора. Це потрібно для легітимізації війни в очах власного населення та міжнародної аудиторії. Окрім цього, подібні вкиди закладають основу для постановних судових процесів проти українських військових, які Росія використовує для пропаганди всередині країни та на міжнародній арені.

Вашингтон планує зняти санкції з очільника «Ростеху» Сергія Чемезова — розвінчано вкид росіян

Кремлівські пропагандистські ЗМІ, зокрема РИА Новости, поширили інформацію, посилаючись на документ із сайту Мін’юсту США, оформлений відповідно до Закону про реєстрацію іноземних агентів (FARA). Пізніше видання RTVI, пов’язане з «Ростехом», опублікувало цей документ, який нібито підтверджує зняття санкцій, але згодом видалило його (документ зберігся в архіві TGStat).

На це звернули увагу аналітики Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки.

Скриншот: Spravdi

Насправді документ лише відображає вимоги FARA, які зобов’язують публічно декларувати лобістську діяльність на користь іноземних держав. Питання санкцій у США регулює не Мін’юст, а Управління контролю за іноземними активами (OFAC) при Міністерстві фінансів.

Експерт із американського права Ігор Слабих пояснює: «Цей документ не свідчить про намір США знімати санкції. Навпаки, він указує, що компанію, ймовірно, найняли для лобіювання зняття санкцій».

Нагадаємо, США запровадили санкції проти «Ростеху» в червні 2022 року через повномасштабне вторгнення Росії в Україну, назвавши його ключовою основою російського оборонного, промислового й технологічного секторів. Сам Сергій Чемезов перебуває під санкціями США з 2014 року.

Фейк може бути спробою показати, що Чемезов і «Ростех» настільки важливі, що США нібито готові йти на поступки. Поширення таких фейків спрямоване на те, щоб переконати російську аудиторію та міжнародну спільноту, що санкції проти Росії слабшають, а Захід нібито втрачає єдність у своїй позиції. Це підтримує наратив про «неефективність» санкцій.

Сам факт подання документів за FARA може вказувати на те, що «Ростех» або пов’язані структури найняли лобістів для роботи над зняттям санкцій. Фейк може бути частиною кампанії для створення видимості прогресу в цьому напрямку.

Росіяни запустили фейк про те, що нібито «іскандером» повністю знищили базу з українськими F16

У соціальних мережах активно поширюють зображення нібито зруйнованої військової авіабази з охопленими вогнем літаками та людьми, що в паніці тікають. Підпис до фото стверджує: «Авіабаза ВПС України після удару російськими ракетами "Іскандер". На знімку – подаровані Україні винищувачі F16». 

Цей кейс розібрали аналітики проєкту StopFake.

  Скриншот – x.com

Фактчекери встановили, що це зображення вперше з’явилося на сторінці «Military Aviation» у фейсбуку, яка регулярно публікує контент, створений штучним інтелектом, включно із зображеннями НЛО. Це вже вказує на сумнівну достовірність фото.

Аналіз за допомогою інструментів для виявлення ШІ-підробок, таких як AI or Not та SightEngine, підтвердив, що зображення створене штучним інтелектом. Проте такі інструменти не завжди дають точний результат, особливо без оригінального зображення. Детальний аналіз виявив логічні помилки: наприклад, у лівому нижньому куті видно літак із хвостовою частиною на місці кабіни пілота – типова «галюцинація» ШІ при генерації зображень.

  Скриншот – aiornot.com
  Скриншот – sightengine.com

Інші невідповідності включають розмиті силуети людей, незвичайні позначки на літаках, які не відповідають символіці ВПС України, та крила літаків, що зливаються між собою.

Повітряні сили України завжди офіційно повідомляли про втрати літаків F-16, якщо такі були. До того ж, як зазначають аналітики StopFake, масштабна атака, як на фото, супроводжувалася б численними повідомленнями в соцмережах та офіційних джерелах. Натомість поширення цього зображення переважно проросійськими акаунтами та явні ознаки ШІ-підробки вказують на чергову спробу Росії провести дезінформаційну кампанію. 

Такі вкиди використовуються для створення ілюзії успіхів російської армії, що підтримує моральний дух власного населення та виправдовує військові дії. Фейки, які стосуються західної техніки, як-от F-16, мають на меті підірвати довіру до міжнародної підтримки України, показуючи нібито її неефективність чи вразливість.

Над хронікою працюють Андрій Пилипенко, Леся Бідочко, Олександр С'єдін, Костянтин Задирака та Олексій Півторак. Авторка проєкту — Ксенія Ілюк.