До тактики «махання прапорами» пропаганда вдається, коли потрібно виправдати якусь дію тим, що це патріотично або ж іде на користь країні, групі чи ідеї, яку підтримує цільова авдиторія. Ця тактика використовує патріотичні символи (державний прапор, гімн, національну символіку), щоб викликати почуття національної гордості та лояльності. Пропагандисти звертаються до почуття патріотизму через апелювання до цінностей та ідентичності нації.

Коріння «махання прапорами» йде глибоко в історію. Так, ще під час Французької революції Законодавчі збори Франції 11 липня 1792 року видали декрет під назвою «Батьківщина в небезпеці». У той час Французька революція була під загрозою поразки — зовнішні (Австрія, Прусія та інші держави) та внутрішні (дворянство, духовенство) вороги вели активний наступ на молоду республіку. Цей декрет допоміг згуртувати та мобілізувати французьке суспільство на відсіч ворогам на основі патріотизму і зберегти в країні республіканський устрій.

Іншими прикладами «махання прапорами» є плакат, що закликає вступати до армії США, із зображенням «дядька Сема» та слоганом «Ти потрібен мені для армії Сполучених Штатів», а також радянський «Батьківщина-мати кличе!». Вони апелювали до патріотизму та жертовності заради рідних країн і використовували образи-уособлення США та СРСР.

За допомогою цієї тактики президент Росії Володимир Путін виправдовував вторгнення в Україну, так звану «спеціальну військову операцію». Нібито розширення НАТО загрожує самому існуванню Російської Федерації, а вона лише обороняється, захищаючи свої національні інтереси.

Ще одним прикладом використання цієї тактики є політика так званого «імпортозаміщення», що проводиться в Росії ще з 2014 року, коли західні держави ввели проти неї перші санкції за незаконну анексію Криму. Вона супроводжується відповідною інформаційною кампанією, що сильно апелює до патріотизму. Мовляв, нам не потрібні західні товари, наші аналоги не гірші, потрібно розвивати і стимулювати вітчизняного виробника й так далі.