Теорія «білого геноциду» — це одна з ключових конспірологічних концепцій, що активно використовується ультраправими рухами, расистськими середовищами та, в останнє десятиліття, державними пропагандистами, зокрема Росією. Згідно з цією теорією, «білих європейців» нібито навмисно витісняють або «знищують» шляхом масової імміграції, міжрасових шлюбів, пропаганди ЛГБТ, абортів чи зниження народжуваності. Її автори переконані, що це частина цілеспрямованої змови — часто з відкрито антисемітськими акцентами. Більше про цю теорію пишуть фахівці Conspiracy Watch. 

Ця теорія виникла з ідей американського неонациста Девіда Лейна, а згодом була популяризована французьким публіцистом Рено Камюсом, автором концепції «Великої заміни». В останні роки вона неодноразово ставала ідеологічним виправданням для терактів: зокрема, її згадували нападники у Крайстчерчі (Нова Зеландія), Ель-Пасо (США) та Баффало. Проте «білий геноцид» — це не просто небезпечна теорія. Це ефективний інструмент психологічної війни, який Кремль використовує у своїй гібридній агресії як проти Заходу, так і проти України.

Через свої інформаційні ресурси (зокрема, RT, Sputnik, а також проксі-акаунти в соціальних мережах) Росія поширює тези про «вимирання білих європейців» і «заміну їх іммігрантами». Таким чином, вона підживлює ксенофобські настрої, провокує недовіру до ліберальних урядів Європи та стимулює розквіт крайніх правих партій, які часто займають проросійську позицію.

Російська пропаганда намагається включити Україну до цієї конспірологічної парадигми: мовляв, український курс на євроінтеграцію та відкритість до західних цінностей — це частина «змови» щодо знищення «справжньої європейської ідентичності». Українців подають як «провідників західної ідеології», що нібито руйнує традиційну Європу зсередини. Таким чином російська пропаганда намагається відштовхнути частину європейського суспільства від підтримки України. Натомість Росія позиціонує себе як «останню фортецю традиційних цінностей» і водночас виправдовує власну агресію та репресії — як всередині країни, так і за її межами — боротьбою проти вигаданої змови, що загрожує «російській цивілізації» й «білому світу». Цей меседж активно маскується під «альтернативну точку зору», що дозволяє Кремлю атакувати демократичні механізми Заходу, звинувачуючи їх у «цензурі», «диктаті меншостей» та «демографічному самогубстві». Насправді ж ідеться про класичну дезінформацію, спрямовану на підрив довіри до інституцій і дестабілізацію суспільств.

Теорія «білого геноциду» — це не маргінальна змова, а багаторівневий інструмент інформаційної війни. Росія використовує її для того, щоб розділити європейські суспільства, посилити підтримку крайніх правих рухів, виправдати власну авторитарну політику, дискредитувати Україну як союзника Заходу.