Телеграм-канали з мережі, яка курується російською розвідкою, почали поширювати меседж, що Офіс президента начебто «склав список пам’ятників», які потрібно демонтувати в Україні. І саме тому в різних містах,  зокрема в Дніпрі й Одесі, за останній час демонтували пам’ятники Олександру Матросову та імператриці Катерині II. При цьому російські пропагандистські канали, наприклад, «Кремлівська прачка», канал Володимира Соловйова та інші, поширюють тезу, що «русофобські» накази про демонтаж пам’ятників російським та радянським діячам в Україні віддають прямо в Лондоні та Вашингтоні. І саме тому начебто керована США та Великою Британією ЮНЕСКО, що охороняє пам’ятники, не робить заяв стосовно їхнього демонтажу.

По-перше, жоден з пам’ятників, що були демонтовані, не охоронялися ЮНЕСКО. Ще й надто, пам’ятник Катерині II взагалі відновили лише у 2007 році, — оскільки його знесли ще у 1917 році. Відновити його було ініціативою  одеських чиновників, яка одразу спричинила чимало критики в місцевих активістів. По-друге, демонтаж пам’ятників не означає їхнє руйнування — їх поступово передають до музеїв, де вони зберігатимуться, якщо справді мають художню цінність. І, по-третє, список справді існує: ще в  серпні Міністерство культури та інформаційної політики склало перелік найкращих 10 найпоширеніших топонімів, пов’язаних з російськими чи радянськими діячами, які насправді не мають стосунку до України. До списку увійшли Юрій Гагарін, Олександр Пушкін, Іван Мічурін, Валерій Чкалов, Максим Горький, Михайло Лермонтов, Олександр Суворов, Володимир Маяковський, Олександр Матросов, Володимир Комаров. Експертна рада Міністерства культури та інформаційної політики з питань подолання наслідків русифікації та тоталітаризму рекомендувала насамперед перейменувати вулиці, площі, станції метро, сквери та решту назв, пов’язаних саме з цими особами. Так само поступово демонтують і пам’ятники їм з українських міст.

До початку повномасштабного вторгнення всі ці топоніми та пам’ятники  сотнями, тисячами існували в Україні. І процесу «дерусифікації» України є просте пояснення:  це  військова агресія проти України, яку вчинила Росія 24 лютого.  Тепер ніхто – ані влада, ані жителі не хочуть мати нічого спільного з агресором. Про це свідчать дані соцопитувань: у травні тих, хто негативно ставиться до Росії, було 98%.