Фінляндія — нейтральна держава, яка після повномасштабного вторгнення Росії в Україну кардинально змінила свій статус і стала 31-м членом найбільшого військово-політичного альянсу. Відтепер Росія межує з НАТО на всьому західному кордоні (крім України та маріонеткової Білорусі), і Альянс контролює переважну більшість узбережжя Балтійського моря. Якщо бажання України вступити до НАТО нібито змусило Росію завдати превентивного удару у вигляді вторгнення (спочатку у 2014, тоді у 2022 році), то реальне приєднання сусідньої Фінляндії до Альянсу спричинило в рази слабшу реакцію. Відтак Путін заявив, що у Москви немає таких проблем із Гельсінкі, як із Києвом. Тобто немає ні територіальних суперечок, ні інших видів конфронтацій, тому й реакція на вступ Фінляндії до НАТО така м’яка. Подібні заяви з боку Кремля звучать як спроби виправдатися та згладити кути. Росія зреагувала на вступ Фінляндії до НАТО низкою пропагандистських меседжів. Зокрема, вони з'явилися в телеграм-каналах, що транслюють проросійську риторику. Ми виокремили деякі з них.

1. Російські пропагандисти висловили низку «суворих зауважень». Мовляв, Фінляндія стала недружньою до Росії державою, тож Кремль «вживатиме військово-технічних заходів» у відповідь на розширення НАТО. Цей меседж покликаний запевнити внутрішню аудиторію, що у Росії готові до різних сценаріїв розвитку подій. Нібито Росія робить симетричний (насправді радше символічний) крок у відповідь. І хоча кордон НАТО та Росії удвоє збільшився, у разі потреби Кремль може дати відсіч. Та чи справді зміна геополітичного вектора означає «антиросійський поворот»? Вступ до НАТО — це про власну безпеку та безпеку регіону, а не про ворожість до Росії.

2. Пропагандисти стверджують, що членство Фінляндії в НАТО означає втрату фінського суверенітету та геополітичної ваги. За їхньою версією, Фінляндія стала одним зі слабких світових гравців, які нічого не вирішують у міжнародних справах. Насправді вступ до НАТО означає зміцнення оборонної здатності, а колективна безпека лише закріплює синергію та взаємодоповнюваність сил союзників. Подібні зауваження з боку кремлівських пропагандистів — це спроба змістити увагу й подати найбільшу проблему Москви — вступ сусідньої держави до недружнього (за версією Росії) військово-політичного союзу як проблему самої Фінляндії. 

3. Вступ до Альянсу дорого обійдеться Фінляндії. Цільовий показник військових витрат союзників сягає 2% ВВП, тож економіка держави ледь «потягне» оборонний бюджет, це неабияк ударить по кишені пересічних фінів, — запевняє російський агітпроп. Після початку російської воєнної агресії проти України країни НАТО постали перед потребою у збільшенні витрат на  оборону, тож наступний саміт у Вільнюсі може погодити мінімальний рівень оборонних витрат для членів НАТО на рівні 2%, що раніше вважалося бажаним показником. Насправді у 2022 році оборонний бюджет Фінляндії вже майже сягнув бажаної позначки — 1,96%, тож маніпуляція росіян має непереконливий вигляд. Радше це чергова спроба темою економіки відвернути увагу від основного питання — факту вступу.

4. НАТО не планує розміщувати свої війська у Фінляндії. Пропаганда намагається заспокоїти, що у Росії все під контролем, а дії Альянсу на його східному фланзі будуть узгоджуватися з Кремлем. Знову ж таки, це гра на внутрішню аудиторію й спроба заспокоїти збентежених росіян, яким втовкмачували, що чергова хвиля розширення НАТО на схід неприйнятна, але коли це відбулося, агітпроп став запевняти, що нічого страшного не сталося, адже натовські солдати у Скандинавії не наблизяться до російського кордону. 

5. Фінляндія — в НАТО, а Україну водять за ніс обіцянками. Мовляв, Фінляндія з легкістю вступила в Альянс, тоді як Україна йде тернистим шляхом — через війну, величезні втрати та непопулярні реформи. У такий спосіб російський агітпроп хоче знецінити євроатлантичний курс України й переконати, що сподівання Києва на вступ до НАТО — марні. Насправді ж до організації не можуть прийняти державу у стані війни, адже це автоматично означатиме активізацію п’ятої статті Вашингтонського договору (напад на будь-яку союзницю розцінюється як напад на увесь Альянс). У 2018 році Україна визнана aspiring country (державою, що має намір стати членом Альянсу). А у 2022 році Україна заявила, що подає заявку про вступ до НАТО, втім цей документ є винятково політичним і не має юридичного значення. Попри це, Україна є кандидатом на вступ, і ми маємо всі шанси реалізувати наш намір після остаточної перемоги України у війні.