Польські користувачі фейсбуку масово поширюють тезу, що Польща «втратила понад 490 мільярдів злотих через Україну» — мовляв, ці гроші уряд віддав українцям замість того, щоб витратити на армію чи лікарні. Фактчекери польського Demagog пояснили: цифра справжня, але йдеться про оцінку економічного удару від російського вторгнення, а не про суму, яку Польща витратила на підтримку України.

Приводом стала доповідь Головного статистичного управління Польщі (GUS) на Економічному форумі в Карпачі 9 вересня. Президент GUS Марек Цєрпял-Волан (Marek Cierpiał-Wolan) оцінив втрати ВВП Польщі за 2022–2025 роки, пов'язані з повномасштабною війною, у 490,1 млрд злотих (приблизно 113,5 млрд євро, або приблизно 3,5% сукупного ВВП за ці роки). Українські медіа про цю оцінку теж писали.

У польському фейсбуці цю цифру швидко переінакшили (1, 2, 3, 4): 490 мільярдів подавали як «ціну України». У коментарях дістається і чинній коаліції Дональда Туска, і уряду «Права і справедливості», який керував країною на початку великої війни, — їм закидають, що вони «довели нас до банкрутства», й іронічно дякують за «безкоштовно віддану військову техніку». Українських біженців там же називають «паразитами».

Проте з даних GUS це не випливає. Найбільшу частину втрат — 292,1 млрд злотих — понесли польські домогосподарства: через високу інфляцію після вторгнення зростання реальних зарплат сповільнилося, а у 2022 році вони навіть скоротилися на 2%. Ще 126 млрд припадає на підприємства, 72 млрд — на державний і місцевий сектор. Окремо звіт GUS вказав на різке зростання оборонних видатків: якби вони залишилися на довоєнному запланованому рівні, були б меншими на 154,2 млрд злотих. За словами голови GUS, ці гроші могли б піти на щось ефективніше з погляду економічного зростання — але витрачені вони на польську армію, а не передані Україні. Загалом валова додана вартість в економіці виявилася на 426,5 млрд злотих нижчою, ніж у сценарії без війни; найбільше постраждало будівництво (−120,9 млрд). Водночас, як наголосив Цєрпял-Волан, спад був не скрізь: зросли видатки на адміністрацію, оборону, освіту й охорону здоров'я. Іншими словами, ці 490 мільярдів — це насамперед ціна інфляційного шоку й мілітаризації, які спричинила Росія, а не рахунок за допомогу сусідам. Аналогічні розрахунки польська влада пояснює потребою мати аргументи для майбутніх розмов про відшкодування збитків з боку агресора.

Обійдений увагою і внесок українських біженців у польську економіку. Згідно з дослідженням Deloitte на замовлення Агентства ООН у справах біженців (УВКБ ООН), лише у 2025 році українці згенерували 2,4% ВВП Польщі — приблизно 94 млрд злотих (понад 20 млрд євро). Рівень зайнятості серед українських біженців зріс із 61% у 2023 році до 76% у 2025-му, 87% їхніх домогосподарств живуть передусім із заробітку, а соціальні виплати становлять лише приблизно 10% доходу — утричі менше, ніж у польських сімей. Від громадян України Національний фонд охорони здоров'я Польщі отримав приблизно 4,4 млрд злотих внесків, а витратив на них 2,5 млрд.

Маніпуляції щодо фінансування України — одна з найпопулярніших тем антиукраїнської дезінформації в Польщі. Достатньо взяти реальну державну статистику, прибрати з неї слово «російська» перед «агресією» — і рахунок за війну, яку розв'язала Москва, перекладається на Київ і українських біженців. Втрати поляків від інфляції та витрати на власну безпеку перетворюються на «гроші, віддані Україні», а винуватець цих втрат у такій версії зникає зовсім.