Таку тезу транслює російська пропаганда в медіа та телеграм-каналах. Законопроєкт про заміну молдовської мови на румунську в офіційному діловодстві ухвалила в першому читанні урядова партія Молдови «Дія і Солідарність». У повідомленнях також стверджують, що команда президентки Молдови Маї Санду намагається відвернути увагу суспільства Молдови від нагальніших проблем. Саме тому порушує «історично складне» питання мови.

Кейс привернув увагу аналітиків проєкту EU vs Disinfo, які переконані, що цей меседж покликаний підживлювати наратив кремлівської пропаганди щодо «втрати суверенітету Молдовою» та «встановлення зовнішнього управління західними кураторами».

Насправді ж, у декларації незалежності Молдови, ухваленій у 1991 році, державною мовою країни є румунська. В грудні 2013 року конституційний суд Молдови визнав, що цей документ має вищу юридичну силу, ніж конституція, тож державна мова повинна мати назву «румунська». Її вважають рідною 82,2% громадян Молдови. Окрім того, Міжнародна організація зі стандартизації офіційно визнала саме румунську мовою Молдови.

Щодо історії «молдавської» мови, то у 1940 році СРСР анексував Бессарабію, запровадивши не лише новий політичний режим, а й нову мову та кирилицю. Місцеве населення Молдови було оголошене «молдавським народом», який нібито відрізняється від румунського. Згодом радянська влада вчиняла спроби обґрунтувати існування окремої «молдавської мови та нації», вдаючись навіть до псевдонаукових трактувань їхнього слов’янського походження. 

Зараз Росія використовує такі маніпуляції, щоб створити видимість, що Молдова — маріонетка так званого колективного Заходу. Пропагандисти прагнуть показати, що президентка Молдови ухвалює всі рішення лише під диктування західних кураторів. Російська пропагандистська машина поширює схожі меседжі й щодо інших суверенних держав. Зокрема, щодо Грузії. Подібний наратив щодо України також циркулює в інформаційному просторі протягом останніх дев’яти років.