Твердження, що вакцинація проти COVID-19 у Японії призвела до різкого зростання смертності, не відповідає дійсності. У поширеній публікації стверджувалося, що нібито саме вакцини стали причиною «експлозії смертних випадків». Насправді цитоване дослідження лише описує підвищення рівня надлишкової смертності в Японії у певні роки, але не встановлює жодного причинно-наслідкового зв’язку між вакцинацією та цим зростанням. Автори наукової роботи також прямо заявляють, що вакцини не можуть пояснити збільшення кількості смертей. Маніпуляцію викрили фактчекери Factcheck.bg.

Матеріал під назвою «COVID вакцинаціите в Япония водят до скок на смъртността» опублікувало видання Kritichno.bg 28 серпня 2025 року. У ньому робився висновок, що лише 10% смертей пов’язані з самим коронавірусом, а решта нібито спричинені вакцинами.

Втім, згадане у статті дослідження, опубліковане у BMJ Public Health у квітні 2024 року, мало зовсім інші висновки. Воно аналізувало рівень надлишкової смертності в Японії за період 2020–2023 років у порівнянні з 2015–2019 роками. Дослідники зафіксували спад смертності у 2020 році, зростання у 2021-му з піком у 2022-му, після чого показники знову знизилися у 2023 році. Загалом за період зафіксовано понад 219 тисяч додаткових смертей.

Провідний автор роботи, дослідник Токійського університету Ганан Деванатан, наголосив, що їхнє дослідження жодним чином не доводить зв’язок між вакцинами та смертністю. Воно лише демонструє, що під час пандемії у країні дійсно зросли показники смертності, зокрема через недіагностовані випадки COVID-19, хвилі заражень, демографічні чинники та зростання хронічних захворювань.

Подібної думки дотримується і професор медицини з Університету Східної Англії Пол Гантер. Він зазначив, що піки смертності збігалися з хвилями COVID-19, а не з кампаніями вакцинації. Більшість смертей у 2022–2023 роках припадала на вакцинованих громадян, однак саме тому, що тоді більшість населення отримала щеплення. При цьому ризик померти від COVID-19 у вакцинованих був значно нижчим, ніж у невакцинованих.

Отже, твердження про «експлозію смертності» через вакцини проти COVID-19 у Японії є відвертою маніпуляцією, яка не підтверджується жодними науковими доказами.

Протягом двох днів тікток запропонував експертам Інституту масової інформації щонайменше 30 неправдивих відео, пов’язаних з Україною. Серед них виявлено фейки про «змову Заходу», «неминучу перемогу Росії», а також ролики, спрямовані на дискредитацію української влади та Сил оборони. Частину цього контенту створили колишні українські політики, відомі проросійською позицією. Такі відео часто маскуються під аналітику, використовуючи клікбейтні заголовки та емоційні маніпуляції, поширюють панічні меседжі й формують ілюзію безсилля держави.

У межах дослідження проаналізовано відео, які алгоритми тіктоку пропонували українським користувачам для перегляду 9–10 вересня 2025 року за найпоширенішими гештегами, пов’язаними з Україною та новинами про неї. Загалом перевірено добірки за тегами «Україна», «Україна новини», «новини Україна сьогодні» та аналогічними російською мовою. У кожному випадку платформа пропонувала близько 145 відео, причому зміст добірок був майже однаковий.

Дослідники виявили 30 відео, що містили дезінформацію: 17 із них класифіковані як фейки, 13 — як маніпуляції. Це свідчить про системне поєднання відвертої брехні з напівправдою, яка видається за прогнози чи «експертні» оцінки. У маніпулятивних роликах блогери й псевдоексперти поширювали тези про «змову Заходу», «зраду української влади» чи «неминучу поразку України», часто використовуючи формат особистої думки, емоційні узагальнення або вирвані з контексту цитати.

Серед поширюваних фейків є відео про нібито загибель українських політиків, «розподіл України» між Росією та союзниками, відсутність світла й тепла, а також підроблені новини, створені за допомогою штучного інтелекту. У таких роликах використовуються змонтовані сюжети, синтезовані голоси, клікбейтні підписи й конспірологічні теорії.

Експерти ІМІ пишуть, що  тікток став майданчиком, де активно поширюється дезінформація про війну Росії проти України. Поєднання технологічної простоти платформи з емоційними меседжами робить ці відео особливо небезпечними, адже значна частина користувачів сприймає тікток як розважальний ресурс, не очікуючи там маніпулятивної чи пропагандистської складової.