Росіяни зробили вкид про те, що Україна намагалася зірвати мирні переговори і нібито намагалася підірвати незаконно зведений Кримський міст. На це звернули увагу аналітики проєкту The Insider. Федеральна служба безпеки РФ 18 серпня 2025 року заявила про нібито запобігання «теракту», який, за їхніми словами, готували українські спецслужби. За версією ФСБ, теракт планувався з використанням автомобіля, начиненого вибухівкою, спрямованого на Кримський міст.

Згідно з повідомленням на сайті ФСБ, автомобіль із саморобним вибуховим пристроєм великої потужності буцімто прибув до Росії з України через кілька країн транзитом. Він перетнув російсько-грузинський кордон у пункті пропуску «Верхній Ларс» у Північній Осетії, після чого його перевозили до Краснодарського краю на автовозі, керованому приватним водієм. Пізніше машину мав перебрати інший водій, який, не підозрюючи, мав стати «терористом-смертником» і підірвати міст, як стверджують у ФСБ, за задумом «київського режиму».

Російські медіа, зокрема RT і «Российская газета», повідомили, що вибухівка складалася з 130 кг «пластиту фінського виробництва». ФСБ також опублікувала відео із затриманням людини із розмитим обличчям, яка нібито була водієм, що перевозив вибухівку. Водночас «1 канал» у денному сюжеті згадував 150 кг вибухівки, а в вечірньому додав, що в інциденті «простежується західний слід», а мета теракту – зірвати мирні переговори щодо України.

Однак історія викликає серйозні сумніви. Український проєкт InformNapalm зазначає, що 130 кг вибухівки недостатньо для пошкодження Кримського мосту. Для порівняння, у 2022 році для реального підриву мосту СБУ використала 21 тонну вибухівки. Військовий аналітик, офіцер запасу Армії оборони Ізраїлю Ігаль Левін додав, що заявлена «фінська вибухівка» є вигадкою, адже навіть найпотужніші відомі вибухові речовини, як октоген, не мають потрібної потужності. Для ефекту 2022 року вибухівка мала б бути в 165 разів потужнішою за тротил, що є технічно неможливим. InformNapalm припускає, що ФСБ просто не мала достатньо реквізиту для створення правдоподібного фейку.

Такі фейки зображують Україну як агресивну державу, яка вдається до «терористичних» методів, щоб зірвати мирні переговори. Це дозволяє Росії представляти себе як жертву, а Україну – як ненадійного партнера в діалозі, що підриває її міжнародну репутацію.

Заяви про «запобігання теракту» створюють привід для посилення репресій у Криму чи на інших окупованих територіях, а також для виправдання подальшої ескалації воєнних дій.

У соціальних мережах і месенджерах активно поширюється фейкова інформація, нібито Алекс Сорос закликав усіх українців вступати до армії. Як «доказ» наводиться скриншот, стилізований під новину «Української правди».

На цей вкид звернули увагу фактчекери проєкту StopFake.

Насправді жодних згадок про такі заяви Сороса немає ані в українських, ані в міжнародних медіа. На сайті «Української правди» подібний матеріал відсутній. Це черговий приклад дезінформації, коли пропагандисти використовують імена відомих медіа для створення фейків. Такі маніпуляції спрямовані на просування російського наративу про «зовнішнє управління» Україною через вигадані цитати.

Фото, використане у фальшивому скриншоті, запозичене з іншої реальної новини – про зустріч у 2023 році керівника Офісу Президента України Андрія Єрмака з Александром Соросом, головою мережі фондів «Відкрите суспільство». Тоді йшлося про відновлення та економічний розвиток України, а питання мобілізації, за даними українських медіа, не обговорювалося.

Такі фейки, як вигадана заява Сороса, просувають наратив про «зовнішнє управління» Україною. Пропагандисти намагаються переконати аудиторію, що Україна не є суверенною державою, а її рішення диктуються західними елітами, зокрема такими постатями, як Сорос, якого часто використовують у конспірологічних теоріях.

Асоціюючи західних діячів, таких як Сорос, із радикальними чи непопулярними закликами, пропагандисти прагнуть зобразити Захід як силу, що штовхає Україну до війни, а не допомагає їй.

Використання імені Сороса, якого російська пропаганда часто зображує як «ляльковода» світової політики, підсилює конспірологічні теорії, популярні серед певних аудиторій.