Російські медіа та пов’язані з ними ресурси поширюють твердження про нібито «масовий спалах» хантавірусу серед українських військовослужбовців. У публікаціях заявляють, що інфекція нібито активно поширюється серед підрозділів ЗСУ у Сумській, Харківській, Чернігівській та Львівській областях, а «небойові втрати» української армії буцімто пов’язані саме із цією хворобою. Окремі пропагандистські ресурси навіть стверджують, що командування ЗСУ нібито забороняє надавати медичну допомогу хворим військовим, вважаючи їх симулянтами. Утім, ці твердження не підтверджуються офіційними даними, а саму маніпуляцію викрили StopFake.

Офіційна статистика справді свідчить про збільшення кількості зареєстрованих випадків хантавірусної інфекції в Україні з 2025 року, насамперед у Сумській області. Проте ці дані не підтверджують заяв про «масове зараження» саме серед військовослужбовців, значні «небойові втрати» чи відмову в лікуванні.

Російські публікації посилаються не на українські медичні установи, Центр громадського здоров’я чи МОЗ України, а на анонімні «російські силові структури». Саме вони є джерелом заяв про нібито масштабне поширення хантавірусу серед українських військових. Жодних документів, офіційної статистики або підтверджень із боку українських чи міжнародних медичних організацій при цьому не наводять.

Реальна статистика виглядає інакше. За даними Центру громадського здоров’я, які отримало hromadske, у 2025 році в Україні зареєстрували 436 випадків хантавірусної інфекції. Із них 428 випадків припали на Сумську область. Ще по два випадки зафіксували у Львівській та Чернігівській областях, по одному — у Харківській та Черкаській. За перші три місяці 2026 року в Україні зареєстрували 63 випадки: 58 — у Сумській області, три — у Чернігівській, по одному — у Кіровоградській та Вінницькій областях.

Водночас у відкритій статистиці не вказано, ким саме були інфіковані — цивільними чи військовими. Тому робити висновок про «масове зараження» саме серед українських військовослужбовців неможливо. Навіть якщо частина випадків стосувалася військових, 63 випадки за три місяці 2026 року на тлі сотень тисяч людей у Силах оборони не можуть свідчити про «масштабний спалах» у ЗСУ.

Маніпулятивним є і твердження про «раптовий новий спалах» хантавірусу в Україні у травні 2026 року. Насправді зростання кількості зареєстрованих випадків почалося ще у 2025 році. У 2023 та 2024 роках в Україні офіційно фіксували лише по три випадки інфекції на рік. Тому нинішню ситуацію коректніше описувати як збільшення кількості виявлених випадків, а не як «катастрофу» чи «епідемію» в українській армії.

Окремо російські медіа намагаються пов’язати ситуацію в Україні зі спалахом Andes virus на круїзному лайнері MV Hondius. Саме цей штам став причиною міжнародної уваги після повідомлень Всесвітньої організації охорони здоров’я про випадки інфікування на судні. Andes virus є ендемічним для Південної Америки, зокрема Аргентини та Чилі, і в окремих випадках може передаватися від людини до людини.

Проте Центр громадського здоров’я прямо наголошує: Andes virus в Україні не виявляли і він не циркулює на території країни. В Україні, як і в інших країнах Європи, поширені інші серотипи хантавірусів — зокрема Puumala та Dobrava-Belgrade, які передаються від гризунів до людини і не передаються між людьми. Це принципова різниця, яку російські пропагандистські ресурси ігнорують.

Сумнівними є й заяви про те, що інформацію про «масове зараження» військових нібито підтвердила «київська лікарка Ірина Семенова». Видання The Insider звернуло увагу, що у відкритих джерелах згадуються дві лікарки з таким ім’ям — педіатр та гастроентеролог-дерматолог. Жодна з них не спеціалізується на вірусології, епідеміології чи військовій медицині. Крім того, російські ресурси не пояснюють, звідки така лікарка могла б отримати достовірну інформацію про епідеміологічну ситуацію в бойових підрозділах.

Не відповідають дійсності й заяви про «масове поширення» інфекції одразу у Харківській, Сумській та Львівській областях у 2026 році. За офіційними даними, за перші три місяці 2026 року випадки зафіксували лише у Сумській, Чернігівській, Кіровоградській та Вінницькій областях. Харківська та Львівська області у статистиці за цей період взагалі не згадуються.

Фахівці дійсно визнають, що люди, які перебувають у польових умовах, мають підвищений ризик зараження через контакти з гризунами або їхніми виділеннями. Саме тому до груп ризику належать військовослужбовці, працівники складів, люди, які займаються фортифікаційними чи земляними роботами. Однак це не підтверджує російських заяв про «масовий спалах» у ЗСУ, «небойові втрати» чи відмову у лікуванні.

У підсумку російські медіа використовують реальну медичну проблему для створення образу «санітарної катастрофи» в українській армії. Проте офіційні дані та позиція українських медичних установ таких висновків не підтверджують.

У соціальних мережах і месенджерах поширюють фейки та конспірологічні теорії навколо спалаху хантавірусу, використовуючи старі відео, вирвані з контексту заяви політиків і добре знайомі ще з часів пандемії COVID-19 маніпулятивні наративи. Пропагандисти намагаються переконати аудиторію, що влада та міжнародні організації нібито готують нові локдауни, «примусову вакцинацію» або навіть навмисно створюють епідемії заради контролю над суспільством і прибутків фармацевтичних компаній. Фейки і методи пропагандистів дослідили у German-Austrian Digital Media Observatory (GADMO).

Одним із прикладів такої маніпуляції стало поширення старого відео президента Дональда Трампа, яке користувачі соцмереж видавали за його реакцію на спалах хантавірусу у 2026 році. У дописах стверджували, нібито Трамп заявив про відмову США підкорятися вимогам Всесвітньої організації охорони здоров’я щодо маскового режиму, закриття шкіл та інших обмежень саме через хантавірус.

Насправді це відео було записане ще в серпні 2023 року і стосувалося пандемії COVID-19. Тоді Трамп опублікував ролик у своїй соцмережі Truth Social під час передвиборчої кампанії. У ньому він критикував можливе повернення карантинних обмежень через нові штами коронавірусу та звинувачував політичних опонентів у спробах «розпалити ковідну істерію». Жодних згадок про хантавірус чи Всесвітню організацію охорони здоров’я у відео не було. Однак після спалаху хантавірусу на круїзному лайнері «Hondius» навесні 2026 року це старе відео почали повторно поширювати вже в новому контексті, щоб створити враження масштабної глобальної загрози.

Спалах хантавірусу на судні під нідерландським прапором справді став інформаційним приводом для хвилі панічних повідомлень. На борту захворіли кілька людей, троє з них померли. Водночас у Світовій організації охорони здоров'я наголосили, що ризик для широкого населення залишається низьким. Попри це, в соцмережах почали активно відроджуватися конспірологічні теорії, популярні під час пандемії COVID-19.

Зокрема, користувачі та окремі блогери поширювали твердження про нібито «сплановану пандемію», спроби нав’язати нові локдауни та використати хантавірус для політичного контролю. Деякі дописи стверджували, що спалах нібито потрібен для маніпуляцій із голосуванням поштою на майбутніх виборах у США. Інші автори звинувачували фармацевтичні компанії у навмисному поширенні вірусу задля продажу вакцин.

Окремо поширювалися фейки про те, що хантавірус нібито є наслідком вакцинації від COVID-19 препаратом фармацевтичної компанії Pfizer. Для «доказу» пропагандисти використовували документи, де згадувався перелік можливих побічних явищ, які підлягають моніторингу після вакцинації. Однак ці документи не підтверджують причинного зв’язку між вакцинами та хантавірусом — ішлося лише про стандартну процедуру спостереження за потенційними ризиками.

Ще одним елементом дезінформаційної кампанії стало просування методів «лікування» з недоведеною ефективністю. У соцмережах активно рекламували антипаразитарний препарат івермектин як нібито ефективний засіб проти хантавірусу. Такі заяви поширювали окремі політики, блогери та представники альтернативної медицини. Водночас вірусологи та медичні експерти наголошують: наразі не існує схвалених ліків або вакцин проти хантавірусу, а ефективність івермектину в лікуванні цієї інфекції не доведена.

У GADMO зазначають, що нинішня хвиля фейків багато в чому повторює інформаційні механізми часів пандемії COVID-19. Старі конспірологічні сюжети швидко адаптують до нових кризових тем, а соцмережеві алгоритми сприяють їхньому масовому поширенню. До цього додаються фінансові стимули: автори сенсаційного контенту, блогери та анонімні сторінки заробляють на переглядах, рекламі та вірусному поширенні панічних повідомлень.

Подібні інформаційні кампанії будуються на страху, недовірі до інституцій та маніпуляціях емоціями аудиторії. Саме тому важливо перевіряти джерела інформації, звертати увагу на дату й контекст відео, а також орієнтуватися на повідомлення офіційних медичних і наукових установ.

В американському сегменті соціальних мереж поширюють неправдиву інформацію, ніби Китай заборонив усім громадянам США в’їжджати до країни через спалах хантавірусу. Такі повідомлення активно публікували на платформах X, Facebook та Instagram, однак жодних доказів на підтвердження цієї заяви немає. Фейк спростували у Full Fact.

Журналісти й фактчекери не знайшли жодних достовірних повідомлень у міжнародних медіа про подібне рішення китайської влади. Інформація про нібито заборону також відсутня на офіційних ресурсах Державного департаменту США, де публікуються рекомендації для подорожей до Китаю. Немає таких повідомлень і на сайті посольства Китаю у Сполучених Штатах.

Крім того, Міністерство закордонних справ Китаю в коментарі агентству Reuters назвало ці твердження «фейковими новинами».

Отже, повідомлення про те, що Китай через хантавірус повністю заборонив в’їзд громадянам США, не відповідають дійсності. Це чергова дезінформація, поширена в соцмережах без жодних підтверджених фактів чи офіційних заяв.