Російська пропаганда продовжує поширювати брехню про нібито процвітання в Україні «чорної трансплантології» та продаж органів українських військових. Цей фейковий наратив активно використовують прокремлівські медіа для дискредитації української влади та військових.

Про це повідомляє Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки.

Фальшиві звинувачення про торгівлю органами почали з’являтися ще у 2014 році. У травні того року російські медіа вигадали історію про те, що нібито в одному з київських моргів учасники 24-ї сотні самооборони Майдану вилучали органи з тіл загиблих. З початком АТО ці вкиди лише посилилися – російська пропаганда почала поширювати неправдиву інформацію про те, що українська влада займається масштабною торгівлею органами загиблих військових та полонених бойовиків.

З 2022 року ці фейки набули нових форм. Російські ЗМІ та анонімні Telegram-канали почали розповсюджувати безглузді звинувачення про те, що ЗСУ та добровольчі батальйони нібито використовують людей як «живий інкубатор органів та крові». Також з’явилися фальшиві історії про українських сиріт, яких нібито продають на органи за кордон.

Мета таких вкидів – не лише спроба дискредитувати Україну, але й елемент ширшої інформаційної кампанії з дегуманізації українців у світовій спільноті. Кремль регулярно використовує подібні методи, щоб виправдати свої злочини та створити інформаційний хаос.

Російські пропагандистські медіа поширюють матеріали, зняті у зайнятому російськими військами місті Суджа (Курська область), автором яких є так званий фінський журналіст Кості Хейсканен. У цих репортажах містяться безпідставні звинувачення щодо дій українських військових, зокрема твердження про нібито жорстокість ЗСУ до мирних жителів, великі втрати серед українських бійців та використання цивільного або російського військового одягу.

Про це повідомляє «Укрінформ».

Хейсканен, який прибув у Суджу разом із російськими окупантами, не надав жодних доказів своїх заяв. Він не є фінським журналістом, а виступає в ролі чергового пропагандиста Кремля, який розповсюджує вигідні Москві наративи.

Справжнє ім’я Хейсканена – Костянтин Лебедєв. Він родом із Ленінградської області РФ. Ім’я та образ «фінського журналіста» почав використовувати з 2004 року, активно з’являючись у російському медіапросторі з критикою Фінляндії та Заходу.

Під час війни Лебедєв неодноразово відвідував тимчасово окуповані території України, зокрема Маріуполь, де знімав репортажі, що відповідали кремлівській пропаганді.

Самозваний журналіст стверджує, що був членом Спілки журналістів Фінляндії. Насправді йдеться про організацію Toimittajaliitto, засновану проросійським діячем Йоханом Бакманом, яка керувалася безпосередньо з РФ.

З 2022 року Лебедєв видає себе за «власного кореспондента» фінського видання UMV-lehti (Uusi Mita Vittualehti, або «What the f*ck news»), заснованого у 2014 році в Іспанії Іллею Яницьким. Головний редактор цього ресурсу – російський пропагандист Янус Путконен, який пов’язаний із окупаційними адміністраціями Донецької та Луганської областей та керує проєктами, що фінансуються Кремлем.

У мережі також є фото Лебедєва поруч із головою окупаційної влади в Донецькій області Денисом Пушиліним, що ще раз підтверджує його зв’язки з окупаційними структурами.

У жовтні 2024 року Хейсканен дав інтерв’ю, в якому вкотре розкритикував Фінляндію, заявивши, що вона нібито не є демократичною державою.

Росія використовує пропагандистів для того щоб дискредитувати Сили оборони України та прикрити власні військові злочини проти мирного населення, в тому рахунку на російській території.