У соцмережах поширюють неправдиві повідомлення про нібито «декомунізацію» скульптури Остапа Бендера у Кременчуці на Полтавщині. До публікацій додають фотографію поваленої фігури та підпис «Бандерівці проти Бендера».

Про це повідомляє StopFake.

Насправді скульптура впала, коли підлітки намагалися залізти їй на плечі. Згодом її повернули на місце. «Кременчуцька газета» опублікувала відеозапис інциденту.

Фотографії фігури, що лежала на тротуарі біля торгового комплексу «Галактика» на вулиці Соборній, з’явилися в соцмережах 5 жовтня. Спочатку обставини події були невідомі. Коли журналісти перевірили інформацію, скульптура вже стояла на звичному місці, тому вони припустили, що світлини могли бути згенеровані штучним інтелектом. Однак згодом з'явилося відео інциденту.

На ньому видно, як 3 жовтня підлітки намагаються видертися на скульптуру, після чого вона падає. За інформацією газети, поліція зареєструвала повідомлення про її пошкодження та почала встановлювати особу підлітка. Питання про можливу відповідальність неповнолітнього або його батьків мали вирішити після з’ясування обставин.

Остап Бендер — вигаданий герой сатиричних романів Іллі Ільфа та Євгенія Петрова «Дванадцять стільців» і «Золоте теля». Скульптуру роботи Ельданіза Гурбанова відкрили у Кременчуці 1 листопада 2013 року. Її появу пов’язували з відомою реплікою кіногероя про «голодне дитинство», проведене в цьому місті.

В Україні діє закон про декомунізацію № 317-VIII, ухвалений у 2015 році. Він передбачає, зокрема, усунення з публічного простору визначеної законом символіки комуністичного тоталітарного режиму. У 2023 році також ухвалили закон № 3005-IX про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики й деколонізацію топонімії.

Окремо Український інститут національної пам’яті у квітні 2025 року оприлюднив експертний висновок щодо Іллі Ільфа. Об’єкти, присвячені письменникові, віднесли до символіки російської імперської політики через його участь у встановленні радянської влади та публічну підтримку імперської політики. Цей документ стосується самого Ільфа й не містить рішення щодо пам'ятників літературним персонажам.

Водночас вулицю, на якій розташована скульптура, справді перейменували в межах декомунізації: у лютому 2016 року колишня вулиця Леніна стала Соборною. Фігура літературного персонажа після цього залишалася на місці.

Отже, автори дописів використали справжню фотографію, але приписали зафіксованій події непідтверджений ідеологічний зміст. Таке подання підтримує пропагандистське зображення декомунізації як безглуздого нищення культурних об’єктів.

У соцмережі X поширюють відео з логотипом відомого американського видання WIRED, у якому російські удари по Україні пов’язують зі скороченням активності груп, що нібито намагалися змінювати відповіді ChatGPT. Автори ролику посилаються на начебто звіт OpenAI, однак перевірка не виявила відповідного матеріалу ні у WIRED, ні в офіційних публікаціях OpenAI.

У відео стверджують, що протягом останніх трьох тижнів активність «українських груп» знизилася майже до нуля через російські атаки на інфраструктуру. Ці групи буцімто щодня по 14 годин спілкувалися з чатботом, щоб змінювати інформацію про втрати української армії, результати бойових дій та біографії посадовців, а також покращувати імідж територіальних центрів комплектування. Україні приписують витрати на цю діяльність щонайменше у 7 мільйонів доларів щомісяця протягом понад трьох років.

Підтверджень цих заяв немає. Пошук за ключовими словами та формулюваннями з ролика не виявив відповідної новини на сайті WIRED, у його відеорозділі та серед офіційних публікацій OpenAI. Сам ролик не містить назви, дати чи посилання на згаданий «звіт розробників», не називає авторів дослідження або представників компанії, яким приписує ці висновки. Логотип медіа на змонтовані кадри був прикріплений, щоб надати озвученим в ньому заявам авторитетності.

Натомість у справжньому звіті OpenAI від 8 жовтня «Disrupting AI-enabled “false front” operations» ідеться, зокрема, про російську операцію впливу Dark Clark. Компанія повідомила про блокування пов’язаних із нею облікових записів ChatGPT. Оператори використовували сервіс для підготовки внутрішніх звітів, окремих дезінформаційних матеріалів і роботи під прикриттям нібито дослідницького центру в Латинській Америці. Значна частина їхньої діяльності була спрямована на дискредитацію України. Тверджень про українські групи, їхнє фінансування чи припинення їхньої роботи через російські удари цей звіт не містить.

WIRED також справді публікувало матеріал про удари по дата-центрах — але російських. В офіційному відео від 12 жовтня видання повідомляє про виведення з ладу дата-центру поблизу Москви після українського удару 11 жовтня та суттєві перебої в роботі сервісів «Яндекса».

Окремої уваги заслуговує акаунт, який поширив ролик. На момент перевірки у профілі, зареєстрованому в жовтні 2020 року, відображався один допис — саме це відео. Сторінка мала 142 підписників і не була підписана на жоден акаунт. У публікації позначено одразу 14 облікових записів, зокрема WIRED, OpenAI, українських та іноземних медіа. У поєднанні з поширенням непідтвердженого ролика від імені відомого видання це дає підстави припускати, що сторінку використали для цілеспрямованого інформаційного вкиду.

Подібний спосіб поширення контенту раніше описувала французька служба VIGINUM у дослідженні проросійської кампанії «Матрьошка»: підробки імітують матеріали західних медіа, а їхні поширювачі привертають до них увагу журналістів і фактчекерів у соцмережі X.

Ролик використовує назви WIRED та OpenAI для надання достовірності бездоказовим звинуваченням проти України. Ймовірно, створення цього вкиду пов'язане з розповсюдженням заяв про те, що удари по російських дата-центрах нібито призвели до падіння активності проросійських ботів в соцмережах, які пізніше не були підтверджені.