Spilnota Detector Media
«Детектор медіа» у режимі реального часу збирає та документує хроніки Кремлівської пропаганди навколо військового наступу на Україну. Україна роками страждає від кремлівської пропаганди, проте тут ми фіксуємо наративи, меседжі та тактики, які Росія використовує з 17 лютого 2022 року. Нагадаємо, що 17 лютого почалося значне збільшення обстрілів підконтрольної Україні території з боку бойовиків, в яких російська пропаганда звинувачує українські війська.

06 Травня станом на 1167 день повномасштабної війни наша редакція зафіксувала:

2733
Фейк
817
Маніпуляція
774
Меседж
559
Викриття
Русскій фейк, іді на***!

Росіяни поширюють фейк про нібито отруєння Фіцо та Вучича, щоб ті не приїхали на парад 9 травня

Напередодні військового параду 9 травня в Москві два європейські політики, які планували відвідати парад, — прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо та президент Сербії Александар Вучич — несподівано змінили свої графіки. І це спричинило різноманітні спекуляції у медіа.

На це звернули увагу аналітики видання Euractiv. Зокрема, вони помітили, що у певних російських виданнях бездоказово вказували на можливі причини того, що сталося. 

Скрин одного із пропагандистських медіа

Приміром, одне російське видання припустило, не надавши жодних доказів, чи могли двох політиків отруїти, щоб перешкодити їм бути присутніми.

Інший російський новинний портал посилався на політолога, який також припустив, що лідери могли симулювати свої проблеми зі здоров'ям зі стратегічних міркувань.

Вучич був госпіталізований у Белграді після перерваної поїздки до США, а Фіцо скасував візит до Великої Британії без пояснень. На прес-конференції в неділю Фіцо підтвердив намір їхати до Москви, різко відкинувши питання про здоров’я, пославшись на наслідки замаху в травні 2024 року. Він також розкритикував заяву президента України Володимира Зеленського, який застеріг про безпекові ризики в Москві, назвавши її «неповагою» до Росії, ігноруючи факт російської агресії проти України.

Спекуляції про те, що Фіцо та Вучича «змусили» пропустити парад, штучно підкреслюють важливість заходу як символу російської величі. Це дозволяє Кремлю зобразити парад як подію, яку «вороги» бояться чи хочуть зірвати, підвищуючи його статус у очах лояльної аудиторії.

У 2025 році парад у Москві відвідали лише представники кількох країн, що підкреслює міжнародну ізоляцію Росії. Вкиди про «отруєння» чи «стратегічні хвороби» відволікають увагу від цього, перекладаючи відповідальність за відсутність на зовнішні сили, а не на дипломатичний бойкот.

Розвінчано фейк про нібито атаку ЗСУ на цивільних в ході військових тренувань

У соціальних мережах шириться відео, на якому дрон скидає димову шашку на групу людей, що відпочивають у лісі біля Києва, після чого над галявиною розходиться зелений дим. Російська пропаганда стверджує, що це нібито українські військові тренуються, атакуючи цивільних за допомогою БпЛА. 

На вкид звернули аналітики проєкту StopFake.

Скриншот – x.com

За даними StopFake, відео справжнє, зняте 20 квітня 2025 року в Деснянському районі Києва. Поліція підтвердила, що 18-річний місцевий житель повідомив про невідомий об’єкт, який скинув зелену речовину біля Лісового цвинтаря, але від написання заяви відмовився. Патрульні не виявили дрона, а заявник не потребував допомоги.

Жодних доказів причетності ЗСУ до інциденту немає: дрон не ідентифіковано, розпізнавальних знаків не видно, а в районі не проводилися військові навчання. Димова шашка, використана в інциденті, є комерційно доступною і не обмежена для цивільних. Експерти вказують, що подібні випадки є частиною російських інформаційних операцій, спрямованих на дискредитацію українських військових і сіяння паніки серед населення.

Імітація атак «від своїх» розрахована на створення страху серед українців, що їхня армія може становити загрозу для мирного населення. Пропаганда намагається представити ЗСУ як жорстоких або некерованих, що порушують гуманітарні норми, щоб посіяти сумніви в їхній легітимності та моральній виправданості боротьби.

Над хронікою працюють Андрій Пилипенко, Леся Бідочко, Олександр С'єдін, Костянтин Задирака та Олексій Півторак. Авторка проєкту — Ксенія Ілюк.