Телеграм — російський багатоплатформовий месенджер, що також надає опціональні наскрізні зашифровані чати (більш відомі як «секретні чати») та відеодзвінки, має функції VoIP, обміну файлами та деякі інші. Його автором є співзасновник соціальної мережі «Вконтактє» російський IT-спеціаліст та бізнесмен Павло Дуров. Сервіс побудований на технології шифрування листування MTProto, що була розроблена його братом Миколою. Телеграм демонструє стабільні показники зростання кількості користувачів по всьому світу. 20 червня 2022 року компанія заявила про досягнення цифри в 700 мільйонів користувачів.

Анонімні телеграм-канали вперше з'явились у Росії в другій половині 2016 року. Їх появі та зростанню сприяло по суті повне знищення в країні незалежних ЗМІ та цензура з боку путінського режиму. На початку свого існування анонімні телеграм-канали використовувалися радше в російських внутрішньополітичних конфліктах, а не для провладної пропаганди. Через монополізацію влади в РФ партією «Єдина Росія» представники російського істеблішменту мають дуже обмежені можливості для взаємної публічної критики. У середині 2018 року анонімні телеграм-канали стали стрімко набирати популярність у Росії та використовуватися для кремлівської пропаганди. Початково підписників «накручували» за рахунок несправжніх користувачів — «ботів».

Наприкінці 2018 — на початку 2019 року відбувся запуск нових та різке зростання вже наявних анонімних телеграм-каналів, орієнтованих на українських читачів. Ці канали як займалися прихованою російською пропагандою, маскуючись під проукраїнські, так і використовувались у внутрішньополітичній боротьбі серед українських політиків. На початку 2021 року СБУ викрила агентурну мережу російських спецслужб, що поширювала ворожу пропаганду через низку телеграм-каналів. Це були як «псевдопроукраїнські» канали, що займалися прихованою пропагандою, так і відверто проросійські, орієнтовані в основному на південь та схід України. Серед «псевдопроукраїнських» каналів варто виокремити такі великі та відомі як "Легитимный", «Резидент», «Картель», «Сплетница» тощо. Російські пропагандистські канали для окремих регіонів України представлені такими як «Одесский фраер», «Тремпель Харьков», «Днепр live», «Нетипичное Запорожье» та іншими. Росіяни очікували захопити більше територій, ніж це їм вдалося, тож вони створили під найбільші міста України окремі канали, які мали діяти в умовах окупації та виправдовувати її. Коли окупації не відбулося, ці Телеграм-канали не закрилися, а діють досі, поширюючи маніпуляції, фейки й дезінформацію, щоб підірвати довіру до центральної та місцевої влади. Також агітпроп на початку 2022 року створив нову мережу телеграм-каналів, які призначені для тимчасово окупованих територій України.

«Псевдопроукраїнські» канали подають інформацію, на перший погляд,  нібито в інтересах України. Вони можуть називати українців «нашими», а Росію — ворогом і навіть жорстко критикувати її владу. Але українську владу завжди позиціонують як неефективну, корумповану й залежну від Заходу або й навіть гіршу за російську. Також просуваються антизахідні наративи, щоб дискредитувати наших союзників в очах українців. Анонімні телеграм-канали вирізняються «переконливим» сторітелінгом та оригінальним стилем тексту, який наголошує, що перед пересічним читачем «закрита» інформація із вищих ешелонів влади, володіти якою хочуть, напевно, всі; що тільки вони, анонімний телеграм-канал, розповідають народу правду, тоді як традиційні медіа брешуть. Якщо в анонімному телеграм-каналі ви бачите слова «джерело» та «інсайд» — найімовірніше, перед вами дезінформація.

Частина українців і досі довіряє цим телеграм-каналам, незважаючи на всі зусилля організацій та медіа, які протидіють дезінформації, і на це є кілька причин. По-перше, загальносвітова тенденція зниження довіри до традиційних медіа та централізованих форматів подачі інформації. Довіра до блогерів, лідерів суспільної думки (так званих «ЛСД») та анонімних інформаційних каналів зростає. По-друге, до війни більшість українських медіа належали олігархам і транслювали меседжі, вигідні саме для них. По-третє, це низький рівень медіаграмотності й критичного мислення деяких журналістів та редакторів. Посилання на анонімні телеграм-канали легітимізують дезінформацію, яка там розміщена, і роблять складнішим фактчекінг. Ці канали можуть містити й місінформацію (неправдиву інформацію без мети нашкодити), проте і вона може мати небезпечні наслідки: наприклад, викликати паніку в суспільстві.