Після російського обстрілу Києва в ніч на 15 червня, під час якого постраждала зокрема Києво-Печерська лавра, у мережі почали поширюватися конспірологічні повідомлення про нібито «постановне» влучання у святиню. Російські пропагандистські ресурси заявляли, що фотографи начебто заздалегідь фіксували момент удару, а це нібито доводить, що атаку організувала Україна для «шантажу» західних партнерів і дискредитації російської армії. Про те, як пропагандисти використали згенеровані штучним інтелектом зображення для поширення цієї теорії змови, розповіли фактчекери проєкту StopFake.

У поширених публікаціях російські канали демонстрували зображення людей із професійною фотоапаратурою, які нібито перебували біля місця влучання та документували наслідки атаки. На основі цих кадрів робили висновок, що пошкодження Києво-Печерської лаври начебто були спланованою акцією української влади.

Однак ці зображення не є реальними фотографіями. Кадри були створені за допомогою штучного інтелекту. Для аналізу фактчекери використали технологію SynthID — невидимі цифрові позначки, які можуть автоматично додаватися до створених нейромережами зображень для подальшого розпізнавання. Перевірка через інструменти OpenAI підтвердила, що зображення були згенеровані за допомогою відповідних ШІ-сервісів.

Поширення таких матеріалів є частиною ширшого російського інформаційного наративу про нібито «самообстріли» України. Кремлівська пропаганда регулярно використовує наслідки російських атак, щоб ставити під сумнів відповідальність Росії за удари по цивільній інфраструктурі та просувати твердження про нібито виключно «точкові удари по військових цілях».

Після атаки на Києво-Печерську лавру речник Повітряних сил України Юрій Ігнат закликав не поширювати у відкритому доступі фото та відео наслідків обстрілів. Він зазначив, що такі матеріали активно використовують російські інформаційні ресурси для створення маніпулятивних повідомлень.

В Україні діє заборона на публікацію фото- та відеоматеріалів, які можуть допомогти ворогу встановити наслідки ударів, роботу протиповітряної оборони або інші військово важливі дані. Водночас матеріали, створені для особистого архіву і не поширені в мережі, самі по собі не є порушенням. Водночас правоохоронці можуть перевірити такі матеріали, щоб встановити, чи не були вони оприлюднені.

StopFake дійшов висновку, що зображення «фотографів», які нібито фіксували удар по Києво-Печерській лаврі, є черговим прикладом використання штучного інтелекту для створення фейкових доказів. Російські пропагандисти використали штучно створені кадри, щоб просувати версію про «провокацію України», яка не має підтвердження реальними фактами.