На початку серпня в російському сегменті фейсбуку з'явилася хвиля обурення: нібито у Городку Львівської області вирубали 70 дерев лише тому, що вони були посаджені «за радянських часів». Історія швидко поширилася соцмережами та кремлівськими медіа, а очільниця RT Маргарита Симоньян навіть «дотепно» зауважила, що «Володимир Зеленський також має радянське походження». У маніпуляціях розібралися грузинські фактчекери з проєкту Mythdetector. 

Що насправді сталося. Мер Городка Володимир Ременяк дійсно згадував, що дерева були посаджені в радянський період, але причина їх вирубки була зовсім іншою. За словами мера, головною метою проєкту є відновлення історичного вигляду центральної площі міста. Додатковою причиною він назвав аварійний стан дерев, багато яких потребували вирубки з санітарних міркувань.

Реакція російської пропаганди на цю історію показує глибоку психологічну травму від руйнування імперських міфів. Будь-яка згадка про перегляд радянської спадщини викликає у кремлівських ідеологів істеричну реакцію. Для російської пропаганди важливо не те, що насправді сталося, а те, як це можна використати. Коли мер згадав радянський період у контексті історії міста, пропагандисти відразу ж створили фальшиву причинно-наслідкову зв'язку: «згадав радянське, значить, вирубав через ненависть до СРСР».

Технологія маніпуляції. Кремлівські медіа використали класичну схему дезінформації: вирвали з контексту слова мера про радянський період, підмінили причину наслідком: замість реставрації представили "декомунізацію" та підкреслили фінансування ЄС, щоб показати "європейський слід" у "знищенні радянської спадщини". 

Російські медіа оминули увагою позицію місцевих жителів стосовно вирубки дерев. Якби справді йшлося про "декомунізацію", можна припустити, місцеві б радше підтримали це рішення. Емоційні заголовки на кшталт "знищення радянської спадщини", вартують перевірки контексту та позиції місцевої громади. Приклади опитаних Суспільне.Львів жителів Городка свідчать, що містяни розділилися у своїй позиції щодо змін на площі. 

Цей кейс демонструє, як російська пропаганда перетворює будь-яку згадку про радянський період на "доказ" української "русофобії". Для кремлівських ідеологів навіть обрізка кущів може стати приводом для істерики, якщо хтось згадає, що їх садили за СРСР.