Росія використовує FPV-дрони на війні проти України не лише для завдання ударів, а й для поширення пропагандистських матеріалів серед мешканців прифронтових територій. Поєднання фізичного насильства, інформаційної ізоляції та обіцянок «допомоги» має на меті зламати опір цивільного населення і нав’язати йому вигідну Кремлю картину війни. Про те, як працює ця тактика на прикладі Херсона, розповіли у проєкті EUvsDisinfo.

Сучасна російська психологічна операція побудована за принципом поєднання трьох елементів: постійного фізичного тиску, руйнування інформаційного середовища та створення ілюзії «порятунку» від того самого джерела, яке спричиняє загрозу. Обстріли, атаки дронів і пошкодження критичної інфраструктури створюють атмосферу виснаження та страху. Паралельно Росія намагається обмежити доступ до українських інформаційних ресурсів і заповнити простір власними повідомленнями через телеграм-канали, радіомовлення та інші інструменти впливу.

Херсон став одним із головних прикладів використання такої стратегії. Після звільнення міста українськими силами у 2022 році російські війська, розташовані на лівому березі Дніпра, продовжили регулярні атаки на цивільну інфраструктуру та житлові райони. У цих умовах Росія почала використовувати дрони для скидання листівок із пропагандистськими повідомленнями.

У таких матеріалах повторюються типові кремлівські наративи: твердження про нібито «війну, нав’язану Заходом», дискредитація української влади та образ України як держави, яка начебто не здатна захистити своїх громадян. Водночас пропагандистські листівки обіцяють мешканцям «допомогу», відновлення, житло та безпеку в разі співпраці з російськими структурами. Часто вони містять QR-коди або контакти телеграм-каналів, пов’язаних із російськими мережами впливу.

Така схема побудована на маніпуляції вразливим станом людей. Росія спочатку створює умови страху та нестабільності, а потім пропонує себе як нібито єдине джерело порятунку. Мета таких повідомлень — не лише поширення окремих фейків, а поступова зміна сприйняття реальності та послаблення довіри до України.

Окрему роль у цій кампанії відіграє інформаційна ізоляція. У деяких районах України російські сили атакували телекомунікаційну інфраструктуру, після чого намагалися заповнювати інформаційний вакуум власними повідомленнями. Наприклад, після ударів по телевежах у Дніпропетровській області російські канали використовували ситуацію для просування своїх наративів.

Використання дронів для пропаганди не є новим явищем. Листівки з повітря розкидали в різних війнах протягом десятиліть — від повітряних куль до авіації. Однак сучасні технології змінили масштаб і швидкість таких операцій: один і той самий безпілотник може одночасно бути зброєю та засобом психологічного впливу.

Російські методи також адаптуються до цифрової епохи. Окрім листівок використовуються соціальні мережі, підроблені акаунти, автоматизоване поширення контенту та повідомлення, створені за допомогою штучного інтелекту. Мета залишається незмінною — впливати на сприйняття людей, послаблювати опір і формувати готовність прийняти нав’язану агресором реальність.