В умовах повномасштабного вторгнення Кремль відновив термін кількарічної давнини —  «ждун». Бо насамперед він символізує скульптуру, яка на щось невпинно очікує. Проте окупація українських містечок та сіл надала слову нового значення: так агітпроп називає людей, які залишаються на території під контролем однієї сторони, але чекають на прихід іншої. 

Термін вживають і в українському, і в російському сегменті соцмереж. Відповідно, в медіапросторі України «ждуном» іменують людей, які здебільшого проживають на прифронтових територіях та чекають на прихід російської армії. На противагу Росія під «ждунами» має на увазі тих жителів тимчасово окупованих територій, які чекають на прихід Сил оборони України. Окупаційна влада вбачає в них загрозу, адже потенційно такі особи перешкоджають російській армії та заважають їй осісти на захоплених територіях. 

У російській частині соціальних мереж «ждунів» показують як терористів, мародерів і вбивць. Понад те, прямо закликають до насилля над людьми, які проявляють громадянську позицію або, щонайменше, не йдуть на співпрацю з ворогом. У межах нашого дослідження про дезінформацію щодо людей з окупованих і звільнених територій ми фіксували схожі меседжі, у яких телеграм-аноніми жадають фізичної розправи над людьми та прагнуть самосуду. Серед вибірки українських телеграм-каналів нам не вдалося виявити закликів до насилля проти «ждунів». Як правило, проукраїнські дописувачі запевняють, що ситуацію зі «ждунами» не варто пускати на самоплив.

Російський агітпроп залякує українців із ТОТ, щоби прищепити лояльність до окупаційного режиму та нівелювати проукраїнську суспільну позицію. Приміром, окупаційна влада клеймить «ждунами» тих, хто відмовився від російської паспортизації, забороняє конкретним особам отримувати лікування чи користуватися адміністративними послугами. Наприклад, нещодавно пропагандистські канали цитували гауляйтера Херсонської області, який заявив, що «жодного інсуліну та медикаментів для ждунів, які відмовилися брати російський паспорт». Ідеться про «наказ» Кремля, який забороняє українським громадянам у тимчасовій окупації отримувати базову допомогу, як-от життєво необхідні ліки. Пояснювали, що за державні кошти Росії вони нізащо не стануть допомагати українським громадянам. «Насамперед це стосується тих [українців в окупації, що відмовляються від прямої співпраці з Росією], хто відчув, як це жити в іншій країні». У цьому випадку країна-терорист не тільки інструменталізує «ждунів», а ще й маніпулює питанням паспортизації. Про це читайте тут. 

Російський агітпроп демонструє, як Україна нібито не зацікавлена в людях, що живуть на ТОТ. І надто пропагандисти намагаються виплекати в людей ненависть до своєї рідної держави. Яка, мовляв, навмисно не піклується про українських громадян та не допомагатиме їм у майбутньому. Усе це використовують для того, щоб зменшити опір окупації. 

Отже, за цим терміном ховаються не терористи чи мародери, а українці з активною громадянською позицією, які щиро вірять у прихід української армії, у звільнення територій від загарбників. Проросійські користувачі соцмереж визнають, що на захоплених Росією територіях багато «ждунів». «У Донецьку тих “ждунів” хоч греблю гати», — підсумовували дописувачі анонімних телеграм-каналів, які скаржилися на повсюдний опір окупаційній владі. Тож спротив українців не зменшується, і навіть росте. Росії ж залишається тільки лякати.