Російські пранкери Володимир Кузнєцов, відомий як «Вован», і Олексій Столяров, який використовує псевдонім «Лексус», здобули популярність завдяки телефонним розіграшам світових лідерів і знаменитостей. Вони телефонують від імені вигаданих осіб — нібито російських, українських або західних політиків — і публікують у соцмережах вибіркові фрагменти розмов. Хоча такі дії подаються як розвага, насправді вони мають виразний політичний характер і системно просувають наративи, вигідні Кремлю. Про тактику російської пропаганди розповіли EUvsDisinfo.

Спочатку пранкери орієнтувалися на місцевих знаменитостей, однак після незаконної анексії Криму у 2014 році змінили фокус і почали цілеспрямовано атакувати Україну та її союзників. Їхніми цілями ставали, зокрема, тодішній Президент України Петро Порошенко та мер Києва Віталій Кличко. Згодом вони вийшли на міжнародний рівень: у 2015 році ввели в оману Елтона Джона, переконавши його, що він спілкується з Володимиром Путіним щодо прав ЛГБТ, а пізніше почали регулярно контактувати із західними політиками та журналістами.

Попри публічні заперечення зв’язків зі спецслужбами, характер їхніх дій свідчить про системність: мішенями стають переважно опоненти Кремля, а змонтовані записи поширюються через мережі, пов’язані з російськими інформаційними операціями. З часом пранкери зосередилися на дискредитації опозиційних рухів у пострадянських країнах, просуваючи тезу про їхню нібито залежність від Заходу. Наприклад, під час протестів у Білорусі у 2020 році вони видали себе за Світлану Тихановську в розмові з представниками американської організації National Endowment for Democracy, а вирвані з контексту фрази використали для маніпуляцій щодо «зовнішнього впливу».

Подібні методи застосовувалися і в інших країнах. У 2025 році під час розмови з президенткою Грузії Саломе Зурабішвілі окремі фрагменти було подано як «доказ» зовнішнього керування протестами. У Європі пранкери також регулярно атакують політиків і посадовців, просуваючи вигідні Москві меседжі. Зокрема, у 2023 році вони, видаючи себе за Володимира Зеленського, спілкувалися з президенткою Європейського центрального банку Крістін Лагард та іншими лідерами, після чого публікували змонтовані уривки, що нібито свідчили про «контроль» з боку України.

Такі розіграші використовують і для просування наративу про «втому від України» на Заході. Наприклад, у розмові з прем’єр-міністеркою Італії Джорджією Мелоні її слова були подані як підтвердження зниження підтримки України. У березні 2026 року пранкери також телефонували міністерці закордонних справ Гренландії Вівіан Моцфельдт, просуваючи тезу про відсутність загрози з боку Росії. У той самий період вони намагалися дискредитувати іранського опозиціонера Резу Пахлаві, видаючи себе за представників уряду Німеччини.

EUvsDisinfo твердять, що діяльність «Вована» і «Лексуса» дедалі більше інтегрується у ширші інформаційні операції Кремля. Їхній контент поширюється прокремлівськими медіа, а з 2016 року вони мають власне шоу на телеканалі НТВ. Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну їх почав транслювати державний «Перший канал». Крім того, їхній Telegram-канал, який має сотні тисяч підписників, використовується для збору коштів на потреби російської армії. У 2024 році вони отримали державну нагороду Росії «Орден дружби».

Отже, попри образ «коміків», діяльність цих пранкерів є частиною скоординованих інформаційних операцій. Їхні «розіграші» — це інструмент впливу, спрямований на дискредитацію опонентів Кремля, маніпуляцію громадською думкою та просування геополітичних наративів Росії.