Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан під час пресконференції 19 січня 2026 року зробив чергову провокативну заяву, стверджуючи, що так звана «коаліція охочих» нібито намагається втягнути його країну у війну в Україні. Угорський лідер заявив, що рішення цього об’єднання можуть змусити Будапешт до безпосередньої участі в конфлікті. Проте аналіз фактів фактчекерами БезБрехні свідчить про свідоме викривлення реальності угорським політиком.

Ключовою маніпуляцією Орбана є твердження про загрозу для Угорщини з боку «коаліції охочих», хоча Угорщина ніколи не була і не є учасницею цього неформального об’єднання. Коаліція, заснована 2 березня 2025 року, налічує близько 40 держав, які мають на меті зміцнення європейської підтримки України. Оскільки Будапешт не входить до складу цієї групи, жодні її внутрішні рішення чи ініціативи не мають юридичної чи політичної сили для Угорщини.

По-друге, прем’єр-міністр маніпулює метою створення коаліції. Її діяльність спрямована не на ведення бойових дій, а на формування «сил безпеки», які можуть бути розгорнуті на території України лише після укладення угоди про припинення вогню. Головне завдання таких сил — стримування можливих повторних атак з боку Росії у майбутньому, а не участь у поточному протистоянні. Таким чином, заяви про «втягування у війну» суперечать самій концепції миротворчої місії стримування.

Також Орбан ігнорує той факт, що навіть серед членів коаліції участь у розміщенні військ є виключно добровільною. Станом на початок 2026 року лише чотири країни — Велика Британія, Франція, Іспанія та Туреччина — висловили готовність надати свій контингент. Багато інших активних учасників об’єднання, зокрема Польща, Німеччина та Італія, категорично відмовилися від відправки своїх військових, залишаючись при цьому в складі коаліції.

Такі заяви угорського очільника вчергове вкладаються в загальну стратегію Будапешта щодо блокування фінансової та військової допомоги Україні. Використовуючи страх населення перед війною, Орбан намагається виправдати свою проросійську позицію та дискредитувати європейські ініціативи з гарантування безпеки, які мають на меті встановлення тривалого та стабільного миру в регіоні.