Пропагандисти почали поширювати в медіа та соціальних мережах інформацію, нібито український військовий постраждав під час тренування зі скидання боєприпасів з БПЛА. Як «доказ» вони додають відео, на якому чоловік у військовій формі скидає з дрона гранату, яка нібито вибухає поблизу нього. Втім це — фейк.

Аналізуючи поширене відео, фахівці StopFake звернули увагу на те, що «вибух» має неприродній вигляд. На записі не видно моменту детонації. Зображення вибуху раптово з'являється й відразу перекриває те, що відбувалося на екрані. У програмі для редагування відео Adobe Premiere Pro видно, що «вибух» перекриває оригінальне відео за одну соту секунди.

Така раптова зміна кадрів дає підставу припускати, що відео було змонтовано. Аналітики StopFake почали шукати подібні «вибухи» в інтернеті. Виявилося, що це досить популярний ефект, який можна накласти на будь-яке відео. Наприклад, в інстаграмі він називається Explosion. Фактчекери створили подібне відео з вибухом і також розділили його на кадри в Adobe Premiere Pro. Зроблені в один момент зупинені кадри з цього ефекту та фейкового відео свідчать про те, що це один і той самий «вибух».

Схоже, що пропагандисти додали «вибух» на відео з військовим або видали чийсь жарт за дійсність для дискредитації Збройних сил України. Цей відеофейк почав поширюватися не лише в російському сегменті інтернету, але й різними мовами світу. «Детектор медіа» неодноразово спростовував й інші фейки російської пропаганди проти ЗСУ.