7 листопада 2026 року озброєний чоловік відкрив вогонь по перехожих на Головній ринковій площі Кракова: загинули шестеро людей, ще 15 дістали поранення. Ще до того, як поліція назвала особу нападника, у польських соцмережах і навіть у прямому ефірі телебачення почали поширювати версії про «участь у нападі іноземців», «авто з українськими номерами» та участь стрільця у війні в Україні. Польські фактчекери Demagog розібрали ці твердження (1, 2, 3): нападник — громадянин Польщі, з армією не пов'язаний, а «докази» його українського сліду виявилися домислами, хибними порівняннями та згенерованими ШІ зображеннями.

Напад стався в суботу, 7 листопада, близько 15:00. Чоловік у камуфляжі та бронежилеті заїхав автомобілем на площу з боку вулиці Славковської і стріляв із гвинтівки по випадкових людях, зокрема влучив у кабіну трамвая. Поліція наздогнала й поранила його приблизно за кілометр від Ринку; двоє поліцейських під час знешкодження нападника також дістали поранення. За словами міністра внутрішніх справ Марціна Кервінського, нападник діяв сам і мав дуже радикальні погляди Він родом зі Свентокшиського воєводства, народився 2002 року; згодом у його родинному будинку поліція виявила тіла батьків і сестри. Президент Кароль Навроцький оголосив 8–9 листопада днями національної жалоби. Масові розстріли в Польщі рідкісні, тому трагедія в серці туристичного Кракова, через який щороку проходить близько 15 мільйонів туристів, викликала шок і миттєвий запит на пояснення та спекуляції у соцмережах.

Фейк перший: «у цьому брали участь іноземці». Головний редактор телеканалу Telewizja Republika Томаш Сакевич у прямому ефірі з Кракова, що «відомо», ніби до трагедії причетні іноземці. Тему підхопили коментатори в мережі X: писали, що нападниками «мали бути іноземці», або — що з місця події нібито поїхали два авто з українськими номерами. Ще далі пішов фейсбук-профіль Szkodliwe Fale («Шкідливі хвилі»), пов'язаний із вигаданим «експертом» Єжи Вебером: там стверджували, що «якийсь українець, вакцинований мРНК, збожеволів» і приїхав до Кракова з кулеметом (допис видалений на момент підготовки цієї статті).

Через хвилю спекуляцій Малопольська поліція окремо заявила для національних медіа: нападник — громадянин Республіки Польща, єдиний відомий виконавець затриманий, а чутки про загибель поліцейського й пошуки другого стрільця не відповідають дійсності.

Фейк другий: нашивка як «доказ» служби в Інтернаціональному легіоні. Коли з'явилися фото спорядження нападника, зокрема опубліковане Польським агентством преси, у X і Facebook поширилася версія, що він воював в Україні у складі Інтернаціонального легіону. «Доказом» слугувала нашивка: біла фігура на чорному тлі, що пробиває списом червоне серце. Її зіставляли з фото групи людей у військовому спорядженні, яких називали «найманцями, що воюють за Україну», з нібито такою самою емблемою. Нашивку прокоментував і депутат від «Права і справедливості» Даріуш Матецький: він нагадав, що схожу носив чоловік, затриманий за спробу нападу під час протестів біля Конституційного трибуналу, і вимагав «повністю з'ясувати» справу.

Demagog пояснює: це прапор Едварда Тіча, відомого як Чорна Борода, — пірата XVIII століття, що діяв у Карибському морі. Такі нашивки носять бійці спецпідрозділів у різних державах; наприклад, у 2019 році її мав на формі боєць британської SAS під час антитерористичної операції зі звільнення готелю в Найробі. Тож про належність до конкретного підрозділу вона не свідчить. Віцепрем'єр і міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш виступив поясненням: чоловік, який вчинив напад у Кракові, ніколи не був солдатом Війська Польського і не мав жодного стосунку до армії.

Фейк третій: згенероване фото з українським прапором. Широко розійшлося й зображення нападника у військовому спорядженні з українським прапором на жилеті — нібито з його допису в Telegram. Перевірка інструментом SynthID показала, що картинку створено за допомогою ШІ. Переконливих доказів, що цей Telegram-акаунт справді належить нападникові, фактчекери не знайшли, а сам допис із зображенням редагували вже після нападу та затримання. Demagog окремо застерігає: навіть «покращені» чи домальовані ШІ знімки, якими діляться з добрими намірами, без позначки про походження легко сприймаються як справжні документальні фото й перетворюються на «докази».

Чому це важливо. Стрілянина у Кракові стала резонансною трагедією, яку у перші ж години підхопили дезінформатори у спробі приписати причетність українців до цього теракту. На хвилі перших емоцій звучали неперевірені версії навіть від журналіста загальнонаціонального телеканалу та чинного депутата Сейму, що сприяло поширенню чуток і версій, ще до появи офіційних заяв. Фейки працювали в три хвилі — «у теракті брали участь іноземці», «стрілець воював в Україні», та поширювані ШІ-фото з українським рапором, і кожна наступна підживлювала попередню. Це вписуються в ширший наратив, вигідний російській пропаганді: війна в Україні нібито «експортує» насильство до Європи, а українці й іноземні добровольці становлять загрозу для поляків. Реальність протилежна: нападник — поляк без жодного зв'язку з армією чи Україною, а спроби перекласти на українців відповідальність за злочин лише посилюють ворожнечу в момент національної жалоби у Польщі.