Центр протидії дезінформації при Раді національної безпеки та оборони спростував три фейки щодо звільнення з роботи працівників у воєнний час.

1. Якщо працівник не з’являється на роботі і у нього вимкнений телефон, то його неможливо звільнити.

Така інформація на відповідає дійсності, адже Ст.36 Кодексу законів про працю (КЗпП) була доповнена пунктом 8-3 і тепер «підставою для звільнення є відсутність працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці поспіль». Тобто, якщо працівник не відповідає на телефон і не ходить на роботу, його таки звільнять.

2. Власник підприємства, яке не працює через відсутність сировини, нікого не може звільнити.

Це не відповідає дійсності, адже згідно п.6 ст.41 КЗпП «неможливість забезпечення працівника роботою – це додаткова підстава розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця». Тобто працівника можуть звільнити, якщо не має роботи.

3. Якщо людина не отримала копію наказу у певний термін, то вона звільнена незаконно.

Ця інформація є не вірною адже згідно ст.233 КЗпП «строк звернення до суду за вирішенням трудових спорів – 1 місяць з дня вручення копії наказу та 3 місяці з дня одержання письмового повідомлення про суми виплат при звільненні».