Російська пропаганда активно використовує меми та гумористичний контент як інструменти інформаційної війни. Ганна Дейниченко на StopFake розповіла, як це працює.

Меми ефективні в політичній комунікації завдяки їхній вірусності, доступності створення та емоційності. Вони поширюються швидше і легше сприймаються, ніж аналітичні матеріали, викликають сильні емоції та легко відтворюються будь-яким користувачем мережі.

Російські пропагандисти просувають через меми кілька основних наративів: про «нацизм в Україні» (використовуючи терміни «зефюрер», «Салорейх»), загальну критику України та українців (від висміювання мови до поширення неправдивої статистики), звеличування Росії (з відсилками до «величного минулого») і повідомлення для західної аудиторії про корупцію в Україні та вартість війни для платників податків.

Для поширення таких меседжів російська пропаганда використовує різні формати: фейкові обкладинки журналів і карикатури (часто з антисемітськими елементами), підроблені фото графіті за кордоном, дипфейки політичних діячів, «сатиричні» телеграм-канали, які насправді поширюють дезінформацію, та контент, націлений на дітей і підлітків.

Найуразливішою аудиторією є діти та підлітки, які некритично сприймають інформацію. Прикладом, пише Ганна Дейниченко, є штучна субкультура «ЧВК «Редан», створена для розпалювання ворожнечі серед підлітків та провокування вуличних заворушень.

Щоб захиститися від таких впливів, варто відписатися від російськомовних джерел мемів, критично оцінювати контент перед поширенням, налаштувати алгоритми соцмереж (використовуючи функцію «Не цікавить»), пояснювати іноземним друзям справжню ситуацію в Україні та контролювати контент, який споживають діти, пропонуючи їм українські альтернативи.