Росія знову використала трибуну ООН для поширення своєї пропаганди
9 вересня розпочалася 80-та сесія Генеральної асамблеї ООН, де обговорювали теми миру, розвитку та прав людини. Тим часом кремлівська пропагандистська машина заявляла про підтримку цих ідеалів, водночас підриваючи їх на практиці. Брехню і маніпуляції росіян систематизували у EUvsDisinfo.
Одним із ключових тез росіян стали нібито заклики до миру. Російські медіа подають Володимира Зеленського «спраглим війни», а Захід — головною перепоною для миру. Насправді ж Кремль вкотре висуває ультиматуми, розраховуючи на повну капітуляцію України. З часу повномасштабного вторгнення у 2022 році Росія не проявила жодної зацікавленості у справжніх переговорах.
Ще один стійкий фейк стосується санкцій. Росія переконує, що економічні обмеження шкодять Європейському Союзу більше, ніж їй самій. Проте реальні дані свідчать про інше: цивільні галузі в РФ занепадають, бюджетний дефіцит зростає, а понад 40% витрат спрямовуються на оборону.
Кремль також намагається позиціонувати себе як «захисника Глобального Півдня» та союзника BRICS. Утім, Росія роками дестабілізує регіони Африки й Латинської Америки, підтримує заколоти і воює проти власних сусідів. Насправді BRICS залишається неформальною асоціацією без чітких механізмів, а Кремль лише ілюзорно уявляє її інструментом для власних цілей.
Окремий блок дезінформації стосується хімічної зброї. Росія звинувачує Україну у її використанні, хоча саме російські війська неодноразово застосовували заборонені хімічні агенти на фронті, що підтверджують міжнародні організації.
Особливо цинічним є кремлівський наратив про українських дітей. Попри докази депортації понад 20 тисяч неповнолітніх до Росії, де їх незаконно всиновлюють, піддають примусовій русифікації та навіть військовій підготовці, Москва заперечує злочин і називає це «евакуацією». Міжнародний кримінальний суд вже видав ордери на арешт Володимира Путіна та його «уповноваженої з прав дитини» Марії Львової-Бєлової.
Російська пропаганда на міжнародній арені працює за звичним сценарієм — проєкція, заперечення та відволікання. Її мета — виправдати агресію, приховати воєнні злочини та підірвати довіру до України і її партнерів.