Під час своєї чергової прес-конференції під назвою «пряма лінія» очільник Росії Володимир Путін знову вдався до низки гучних заяв щодо ситуації на фронті, мирних переговорів, відносин з Європою та стану російської економіки. Однак більшість із них суперечать реальним подіям.

Про це повідомляє Центр стратегічних комунікацій.

1. Заява про «наступ по всіх напрямках» та захоплення Куп’янська і Вовчанська

Путін заявив, що російські війська нібито ведуть успішний наступ по всій лінії фронту та вже взяли під контроль Куп’янськ і Вовчанськ.

Втім, жодне авторитетне джерело — зокрема Інститут вивчення війни (ISW), DeepState чи офіційні представники ЗСУ — цього не підтверджує. Бойові дії в цих районах тривають, а зміни лінії фронту мають локальний характер. Ба більше, ситуація для російських сил на Куп’янському напрямку залишається складною, що ставить під сумнів заяви Кремля про «стратегічний успіх».

2. Обіцянка «не бити по Україні» в день виборів

Ще однією заявою стала нібито готовність Росії утриматися від ударів по Україні в день виборів.

Насправді такі слова не є жестом доброї волі. Експерти розцінюють це як спробу нав’язати Україні тему виборів під час війни та втрутитися у внутрішні справи держави. Практика показує, що Росія системно атакує цивільну інфраструктуру незалежно від дат і неодноразово порушувала власні обіцянки.

3. Твердження про «готовність до миру» і компроміси

Путін також заявив, що Москва нібито готова до миру та вже йшла на компроміси.

Втім, під «миром» Кремль фактично розуміє повне виконання ультиматумів: відмову України від частини територій, ослаблення армії та обмеження суверенного вибору. Жодних реальних компромісних пропозицій Росія не демонструвала — ані на міжнародних зустрічах, ані в публічній дипломатії.

4. Заперечення загрози для Європи

Ще одна заява стосувалася нібито відсутності планів нападу на Європу за умови «поваги» до Росії.

Однак загроза для європейських країн уже існує у формі гібридної війни: кібератак, диверсій, втручання у виборчі процеси, інформаційних операцій та енергетичного шантажу. Формула, озвучена Путіним, є не гарантією безпеки, а елементом політичного тиску.

5. Запевнення, що економіка «під контролем»

Путін також намагався переконати аудиторію, що економіка Росії стабільна, а держава не впливає на рішення Центробанку.

Факти свідчать про інше: зростання ПДВ, рекордний рівень державного боргу, дорогі кредити та ручне узгодження рішень регулятора вказують на глибоку структурну кризу. Зниження ключової ставки просто під час «прямої лінії» багато експертів розцінили як політичний сигнал, а не прояв незалежної монетарної політики.