Російськомовні користувачі Facebook поширюють картинку, згідно з якою ООН нібито визнала українську мову «гілкою» російської, тобто її діалектом. Фактчекери грузинського проєкту Myth Detector встановили, що жодного такого рішення ООН не існує. В основі фейку лежить псевдонаукова ілюстрація до допису про Атлас мов під загрозою зникнення. Цю ілюстрацію прибрали з Атласу ще у 2018 році після скарги українського нардепа.

9–14 жовтня російськомовні акаунти у Facebook (1, 2, 3) опублікували інформаційну картку з написом «ООН визнала українську мову гілкою російської». В описах автори посилаються на нібито висновок ООН і стверджують, що українська не є самостійною мовою. За їхніми словами, це лише форма розмовного мовлення, тобто діалект.

Історія цієї «сенсації» українським фактчекерам добре знайома. Ще 2024 року її розібрав StopFake, і Детектор Медіа тоді теж про це писав. У 2018 році народний депутат Андрій Тетерук помітив на офіційній російськомовній сторінці ООН у Facebook інфографіку у вигляді «дерева мов». На ньому від «давньоруської» відгалужувалися російська та білоруська, а українська «проростала» вже з російської гілки. Депутат звернув увагу ООН на антиукраїнський характер зображення, і його видалили. Втім, картинка залишилася в дописі 2017 року на сторінці «Служба новостей ООН», а також у російськомовному акаунті організації в X. Звідти її досі і беруть пропагандисти.

Проте ні про статус української мови, ні про її «походження» в тих публікаціях не йшлося. Зображення ілюструвало новину про оновлену версію «Атласу мов світу під загрозою зникнення» ЮНЕСКО, який охоплює близько 2500 мов. Значну частину допису присвятили саме Росії, де в зоні ризику опинилися 136 мов. Експерти ЮНЕСКО окремо наголошували, що держава може підтримувати мови, а може стимулювати асиміляцію чи забороняти недомінантні мови. Ні українська, ні російська до мов під загрозою не належать.

Саме зображення «Дерева мов» не має стосунку до ООН. Його найраніша знайдена версія з'явилася 2008 року на російському літературному сайті proza.ru, де автор подавав її як реконструкцію «ностратичних мов». Науковості в ній мало: на тому ж дереві молдовська мова походить від французької, а румунська від іспанської. Індоіранських, грецької, албанської та вірменської мов там немає взагалі. Жодного офіційного документа ООН, у якому українську названо гілкою чи діалектом російської, у відкритих джерелах немає.

З погляду лінгвістики ця теза теж не витримує критики. Українська є самостійною східнослов'янською мовою індоєвропейської родини. Як зазначає довідкова платформа EBSCO, сучасна літературна українська сформувалася наприкінці XVIII століття, хоча її коріння сягає IX століття. Попри спорідненість з російською, вона має власні граматичні й лексичні особливості. Українська, білоруська та російська розвивалися паралельно на спільній східнослов'янській основі, і жодна з них не є «відгалуженням» іншої. Детектор Медіа вже писав про це, коли розбирав інший мовний фейк.

Висновок

Цей кейс показовий не новизною, а живучістю. Теза про українську як «наріччя» російської належить до найстаріших імперських наративів: від Валуєвського циркуляра 1863 року з його «не было, нет и быть не может» до путінської статті 2021 року про «історичну єдність росіян і українців».

Посилання на ООН додає цій ідеї ваги міжнародного авторитету, і так випадкова картинка восьмирічної давності, яку організація сама прибрала, перетворюється на «рішення». Мета незмінна: представити українську ідентичність штучною, а Україну несправжньою державою, щоб виправдати російську агресію.

Іронія в тому, що оригінальний допис ООН розповідав саме про російську проблему: сотням мов корінних народів на території РФ загрожує зникнення внаслідок асиміляції. Але в пропагандистській версії цей контекст, як завжди, зникає.