Російські медіа стверджують, нібито Захід опинився на межі «величезного дефіциту пального» через українські удари по російських нафтопереробних заводах. За версією пропагандистів, Європа та США вже переживають «найгострішу паливну кризу», яка найближчим часом лише погіршуватиметься.

Про це повідомляє Центр стратегічних комунікацій.

Світовий ринок дизельного пального справді перебуває в умовах обмеженої пропозиції та високих цін. Однак російські медіа маніпулятивно зводять комплексну глобальну проблему переважно до українських ударів по російській нафтопереробній інфраструктурі.

Твердження про те, що Європа вже потерпає від фізичного дефіциту пального, суперечить оцінці Єврокомісії. 8 вересня її Координаційна група з питань нафти повідомила, що на той момент проблем із постачанням нафти та нафтопродуктів до Євросоюзу не було.

Попит на дизельне й авіаційне пальне в Європі забезпечували завдяки збільшенню виробництва на європейських НПЗ і альтернативним поставкам зі світового ринку. Комерційні та аварійні запаси нафтопродуктів у ЄС також залишалися на достатньому рівні.

Водночас Єврокомісія визнала значну нестабільність цін і ризик подальшого посилення напруження восени та взимку. Серед причин вона назвала нестабільність на Близькому Сході, загальну геополітичну невизначеність і сезонне зростання попиту. Отже, подорожчання пального або обмежена пропозиція на світовому ринку ще не означають, що Європа вже зіткнулася з нестачею фізичних обсягів пального.

Українські удари по російських НПЗ справді вплинули на світовий ринок. За даними Reuters, у вересні три із шести найбільших виробників дизельного пального в Росії значно скоротили або повністю зупинили виробництво після атак безпілотників. Ці шість підприємств разом забезпечують приблизно половину російського виробництва дизеля.

Зокрема, завод у Кіришах повністю припинив роботу, а Волгоградський НПЗ і завод НОРСІ працювали приблизно на чверть номінальної потужності. Скорочення виробництва змусило Москву обмежити експорт бензину, дизельного та авіаційного пального.

Проте в тому самому матеріалі Reuters зазначає, що глобальну пропозицію пального одночасно підірвали бойові дії навколо Ірану. На ситуацію також впливають російські експортні обмеження, перебої з переробленням і постачанням на Близькому Сході, сезонне збільшення споживання та ширші наслідки розв’язаної Росією війни проти України.

Отже, удари по російських НПЗ є одним із чинників напруження на ринку, але не єдиною причиною його нинішнього стану. Російська пропаганда вириває цей фактор із глобального контексту, щоб покласти відповідальність за проблеми світового паливного ринку на Україну та представити удари по інфраструктурі, яка підтримує російську воєнну машину, як загрозу для всього світу.