Проросійські Telegram-канали поширюють згенероване штучним інтелектом фото, на якому нібито зображено корейський ресторан у Києві з написом «фашисти» на фасаді. Автори дописів пов’язують вигаданий акт вандалізму з напругою у відносинах України та Південної Кореї після дипломатичного непорозуміння щодо передачі Сеулу двох північнокорейських військовополонених. Насправді зображення створене за допомогою ШІ, а повідомлень про такий інцидент від українських медіа чи правоохоронців не було. Ситуацію проаналізували фактчекери проєкту StopFake.

На штучне походження зображення вказує невидима водяна позначка SynthID. Її виявили за допомогою інструменту для перевірки зображень на справжність. 

Фейкове фото поширюють на тлі справжнього дипломатичного конфлікту між Україною та Південною Кореєю. 23 вересня 2026 року президент Володимир Зеленський під час виступу на Генеральній Асамблеї ООН повідомив, що Україна передала Сеулу двох північнокорейських військовополонених. Обидва потрапили в полон у січні 2025 року в Курській області.

Південнокорейська сторона заявила, що Київ і Сеул домовилися не розголошувати інформацію про передачу полонених через загрозу для їхніх родин у Північній Кореї. Президент Лі Чже Мьон різко відреагував на повідомлення Зеленського в соцмережі X, а згодом заявив, що Україна виставила його «брехуном». Київ заперечив існування домовленості про нерозголошення, а міністр закордонних справ Андрій Сибіга назвав ситуацію дипломатичним непорозумінням.

6 жовтня очільник МЗС Південної Кореї Чо Хьон заявив, що отримав від Сибіги повідомлення з «вибаченням», однак Сеул вважає його недостатнім. Українське МЗС заперечило, що міністр вибачався. 8 жовтня Південна Корея вирішила відкликати свого посла з України — уперше з 2008 року. Згодом Сеул відкликав ще вісьмох дипломатів, пояснивши це нездатністю Києва врегулювати ситуацію та постійною загрозою російських авіаударів. Водночас контакти між міністрами закордонних справ двох країн збереглися. Україна також офіційно спростувала, що розглядає можливість розриву дипломатичних відносин із Південною Кореєю.

Аналітики вважають, що причини конфлікту виходять за межі дипломатичного протоколу. Професор Католицького університету Америки Ендрю Йо у статті для TIME пояснює розбіжності різними геополітичними інтересами Києва та Сеула. Україна, оприлюднивши історію полонених, могла прагнути привернути увагу Південної Кореї до потреб української армії. Сеул натомість зацікавлений у збереженні можливостей для дипломатичних контактів із Північною Кореєю. Президент Лі Чже Мьон виступає за мирне співіснування з Пхеньяном, а прийом північнокорейських військових, які воювали проти України, ускладнює просування цієї позиції.

Ендрю Йо також застерігає, що публічне розголошення інформації про полонених могло дати Північній Кореї привід використати їхні родини як показовий приклад наслідків перебіжництва. На його думку, Києву та Сеулу варто узгодити спільний протокол дій у подібних випадках.

Дослідник Кореї з Австралійського національного університету Леонід Петров, зі свого боку, вважає, що південнокорейська влада могла навмисно надати історії масштабів скандалу через падіння рейтингу президента Лі Чже Мьона. На середину жовтня його підтримували 35,2% громадян, а рейтинг знижувався другий тиждень поспіль. Водночас Петров погоджується, що обміни та передачі північнокорейських полонених варто проводити непублічно: у Південній Кореї діє багато північнокорейських шпигунів, частина яких може маскуватися під перебіжчиків.

Таким чином, автори фейку використали реальну дипломатичну суперечку, щоб створити вигадане свідчення нібито ворожого ставлення українців до Південної Кореї. Згенероване ШІ фото мало надати цій історії візуальної переконливості, хоча жодних підтверджень описаного вандалізму немає.