У соцмережах мереж поширюють зображення, на якому особи у військовій формі нібито завантажують награбоване майно ліванців у вантажівку. Пік поширення у грузиновомовному секторі Фейсбуку прийшовся на кінець квітня, паралельно такі ж фото поширювалися у різних соцмережах російською мовою. Аналіз факт чекерів mythdetector свідчить про те, що фотографія не є документальною, а була згенерована за допомогою нейромереж.

Наприкінці квітня 2024 року в грузинському та російському сегментах соцмереж (Facebook, VK, Telegram, X) став віральним знімок, що супроводжувався підписом про «мародерство ЦАХАЛу на півдні Лівану». На фото зафіксовано «солдатів», які завантажують у кузов вантажівки килими та побутову техніку. 

Аналіз візуальних аномалій

При детальному вивченні кадру фахівці mythdetector виявили низку дефектів, характерних для роботи ШІ-генераторів, які зазвичай «недопрацьовують» дрібні деталі та перспективу:

1. Геометрія об'єктів: «Плазмовий телевізор» у руках солдатів має неприродні пропорції та дивне відображення на екрані, що не відповідає навколишньому середовищу.

2. Цифрові артефакти: Бампер вантажівки, поверхня землі та частини кінцівок військових сильно пікселізовані та мають ефект розмиття (blur), що не властиво реальній оптиці камери.

3. Анатомічні та формені помилки: Обличчя фігур на фото нечіткі та буквально «зливаються» з фоном. Шеврони на формі перетворені на нечитабельні плями, а написи на спорядженні — на хаотичний набір пікселів.

4. Проблеми з реквізитом: Один із солдатів тримає предмет із цифрою «9», розташування якої грубо порушує закони фізики та перспективи.

Фактчекери ресурсу Myth Detector протестували зображення за допомогою спеціалізованого інструменту Hive Moderation. Результати підтвердили підозри: з імовірністю 99,1% фотографія була створена штучним інтелектом.

Важливий контекст 

Поширення цього фейку відбулося на тлі реальних дискусій у медіапросторі. 23 квітня ізраїльське видання Haaretz опублікувало статтю про свідчення щодо про можливі випадки мародерства на півдні Лівану, що пізніше підхопили турецька агенція Anadolu Agency, а згодом видання The Times of Israel написало про розслідування інцидентів мародерства військовою поліцією Ізраїлю.

Висновок

Автори фейку використали реальний інформаційний привід (дискусію про дисципліну в армії та розслідування військової поліції щодо інцидентів мародерства), щоб підкріпити його сфабрикованим «візуальним доказом». Це класичний прийом дезінформації: змішування правдивого контексту з фейковим контентом для посилення емоційного впливу на аудиторію.

Нагадуємо, що навіть за наявності гострих політичних чи військових дискусій, використання згенерованих зображень як «документальних фактів» є неприпустимим і слугує виключно для маніпуляції суспільною думкою.