Російські пропагандистські ресурси поширюють неправдиву інформацію про нібито «операцію розплати» так званих «одеських партизан» проти правоохоронців в Одесі. У фейкових повідомленнях стверджується, що двоє працівників національної поліції буцімто брали участь у «примусовій мобілізації», що призвело до загибелі мобілізованого та одного з поліцейських. Як «докази» у мережі публікують підроблені фото та відео. Фейк спростував Укрінформ.

Насправді першоджерелом вигаданої інформації є телеграм-канал «Одесский партизан», який адмініструється з Росії. Це підтверджують дані аналітичного ресурсу Tgstat. Канал входить до мережі z-спільнот, що системно поширюють дезінформацію проти України, використовуючи українські топоніми чи колаборантські бренди.

Поліцейські, імена яких згадують пропагандисти, не мають жодного відношення до мобілізації. У Нацполіції Одеської області офіційно підтвердили, що старший лейтенант Ігор Гапенко живий, перебуває у відпустці та продовжує службу. Фотографії, які публікують телеграм-канали, не мають стосунку ані до Гапенка, ані до інших співробітників поліції регіону.

Окремо варто зазначити, що на поширеному фото нібито «Сергія Лимаря» зображений зовсім інший правоохоронець — поліцейський Микола Лимар. Він загинув під час російського обстрілу Одеси 18 листопада 2024 року разом із шістьма колегами, тож очевидно, що не міг брати участь у подіях травня 2025 року.

Фейковою виявилася і інформація про смерть цивільного чоловіка через «примусову мобілізацію». Відео, яке поширюють пропагандисти, не має жодного стосунку до мобілізаційних заходів. Як пояснили в Нацполіції, у цього громадянина стався епілептичний напад, спричинений надмірним вживанням алкоголю. Перехожі викликали йому швидку допомогу, і медики підтвердили діагноз «епілепсія».

Фейк також спростував Центр протидії дезінформації при РНБО, наголосивши, що подібні вкиди є елементом масштабної інформаційної кампанії РФ, спрямованої на дискредитацію мобілізації в Україні.

«Громадяни Польщі гірше трактуються у власній державі, ніж гості з України» — такими словами президент Польщі Кароль Навроцький коментував своє вето на зміни до закону про допомогу громадянам України. У його виступі з'явилися тези, які раніше використовувалися для поширення дезінформації. Аналіз заяв Кароля Навроцького зробили польські фактчекери Demagog. 

25 квітня 2025 року президент Польщі Кароль Навроцький оголосив про розгляд восьми законів, переданих до його канцелярії парламентом. У серпні 2025 року він вирішив відхилити три з них, один із яких стосувався допомоги громадянам України, що проживають у Польщі. У своїх заявах на пресконференції президент Навроцький використав тези, які раніше з'являлися в дезінформаційних наративах. Додатково на його акаунті в соцмережі X з'явився ролик, де йдеться про нібито привілеї українців. Заяви президента Польщі, як зафіксували дослідники Demagog, були підхоплені акаунтами, що поширюють фальшиві наративи та дезінформацію.

Наратив №1: «Українцям закон дає більше привілеїв»

У рекламному ролику з верифікованого акаунта президента Навроцького у Х 25 серпня звучить теза, що «закон уряду Дональда Туска про допомогу громадянам України йде занадто далеко, даючи більше привілеїв в Польщі українським біженцям, ніж громадянам нашої країни».

Що насправді? Підтримка біженців з України регулюється законом від 12 березня 2022 року про допомогу громадянам України у зв'язку зі збройним конфліктом на території цієї держави. Закон регулярно оновлюється відповідно до змін ситуації. 

Ключові зміни у законі, на який зараз наклав вето президент Навроцький:

Важливо зазначити, що українці користуються тими самими соціальними програмами, що й поляки, за умови відповідності критеріям (наприклад, наявність номера PESEL та легалізації перебування). Існують деякі винятки — з 1 червня 2025 року соціальна допомога 800+ злотих охоплює лише тих дітей громадян України, які відвідують польську школу або дитячий садок.

Наратив №2: «Польське громадянство можна отримати вже за 3 роки»

На  пресконференції 25 серпня президент Навроцький оголосив, що підготує законопроєкт з новими правилами надання громадянства. «Процес надання громадянства, що є прерогативою президента, має бути продовжений з 3 до 10 років. І така пропозиція буде включена до цього законопроєкт». 

Що насправді? Процес отримання польського громадянства значно довший, ніж 3 роки. Спочатку потрібно отримати право на перебування в Польщі, для іноземців які прибули з метою працевлаштування після 4 років, а для біженців після 5 років перебування. Тільки після цього починається відлік 3-річного періоду для отримання громадянства. Загальний термін в середньому складає 7-8 років до можливості подачі заяви на громадянство. Додатковими умовами є безперервне проживання в Польщі мінімум 3 роки на підставі дозволу на постійне перебування, стабільне джерело доходу, та легальне винаймання житла. 

Наратив №3: «Українці мають привілеї в охороні здоров'я» 

На цій же пресконференції 25 серпня Кароль Навроцький заявив: «якщо подивимося на охорону здоров'я і побачимо певну перевагу українців відносно поляків... охорона здоров'я, яка належить українцям незалежно від того, чи працюють вони і чи сплачують медичний внесок».

Що насправді? Офіційна позиція Міністерства охорони здоров'я Польщі, у відповідь на аналіз фактчекерів Demagog чи надають лікарі пріоритет українським пацієнтам: «Права пацієнтів з України підпадають під точно такі самі обмеження, як і права застрахованих громадян Польщі. Не йдеться про краще ставлення до громадян України». 

Ще у березні 2022 року Національний фонд охорони здоров’я (NFZ) та Омбудсмен з прав пацієнтів (RPP) також розглядали це питання. У повідомленні Національного фонду охорони здоров’я зазначалося, що  громадяни України, які прибули до Польщі після 24 лютого 2022 року, мають такі ж права, як і польські пацієнти. 

Отже, нещодавні заяви президента Навроцького містять три основні дезінформаційні наративи:

Ці наративи неодноразово використовувалися анонімники акаунтами у соцмережі Х для поширення дезінформації та розпалювання міжетнічної ворожнечі. Важливо спиратися на офіційні джерела та перевірені факти при обговоренні питань, пов'язаних з допомогою біженцям.

Стаття підготовлена на основі фактчеку польського видання Demagog. 

У соцмережах поширюють вигадану цитату, нібито віцепрезидента США Джей Ді Венса. У ній політик буцімто заявляє, що Україна ніколи не зможе виплатити компенсації родинам загиблих військових і вже винна 700 мільярдів доларів сім’ям «1,7 мільйона загиблих воїнів». Ця інформація є неправдивою. Фейк викрили StopFake.

Насправді жодних підтверджень у світових медіа, що Венс робив такі заяви чи озвучував подібні цифри, немає. Першоджерелом вигаданої «цитати» є профіль в X із назвою «🇨🇦 Рэйган 🇺🇸 Рональд 🇬🇱» і приміткою «пародійний акаунт». Пропагандисти часто використовують такі дисклеймери, щоб уникати відповідальності за поширення брехні, сподіваючись, що більшість користувачів ігноруватимуть уточнення та поширюватимуть фейк. 

Особливу увагу викликає згадана у «цитаті» цифра в 1,7 мільйона загиблих українських військових. Її походження — інший прокремлівський фейк про нібито злам бази даних Генштабу ЗСУ. У Центрі протидії дезінформації повідомили, що Україна за роки незалежності ніколи не мала армії чисельністю 1,7 мільйона осіб. Для порівняння: за словами президента Володимира Зеленського, станом на січень 2025 року чисельність української армії становила 880 тисяч військових. Натомість, за даними Генштабу, Росія вже втратила понад 1 мільйон 70 тисяч осіб убитими та пораненими.

У соцмережах поширюють повідомлення про нібито «переписані ціни» на картоплю в Україні. Пропагандисти стверджують, що влада штучно змінила вартість продукту. Насправді це неправда — ціни на картоплю формуються ринковим шляхом і в серпні традиційно знижуються після збору врожаю. Фейк викрили VoxCheck.

Джерелом чуток став матеріал на сайті «Херсон Daily» та публікації у фейсбуці, які посилаються на інше видання Agroweek. У ньому справді йшлося про зниження цін на молоду картоплю, однак це звичне сезонне явище. Найдорожча картопля зазвичай у міжсезоння — взимку та на початку весни, тоді як після збору врожаю в серпні-вересні ціна падає. На вартість також впливають обсяги пропозиції та собівартість вирощування: добрива, пальне та засоби захисту від шкідників.

Адміністративного регулювання цін на картоплю в Україні немає. Тому говорити про «переписування» цін некоректно. Анонімні групи у фейсбуці не варто сприймати як надійні джерела інформації, адже вони часто поширюють неперевірений контент і клікбейтні заголовки.