Призначення генерал-полковника Олександра Сирського на посаду Головнокомандувача Збройних сил України 8 лютого 2024 року призвело до нового сплеску популярності на проросійських ресурсах слова «вирусь». Так пропагандисти називають людину російського етнічного походження, яка «втратила російську ідентичність». За словами пропагандистів, Сирський намагається здаватися своїм серед чужих, проте, наприклад, для українських військових він нібито завжди буде стороннім, бо має російське коріння. Для Росії ж він — «продажний колаборант». 

Приводом для «денацифікації» нового Головнокомандувача ЗСУ стало те, що він народився в Росії (Владимирській області) та закінчив з відзнакою Московське вище загальновійськове командне училище в 1986 році. Тут варто зауважити, що після навчання Сирський служив у Лубнах на Полтавщині та Чугуєві на Харківщині. А після проголошення незалежності України він продовжив службу в ЗСУ.

Раніше термін «вирусь» був радше жаргонізмом і вживався в субкультурних течіях, але в останні роки став нормою серед широкого загалу. Наприклад, пропагандистка Симоньян цим словом називає тих росіян, які висміюють Росію.

Також у Росії можуть вживати термін «вирусь» на позначення людини, яка «ламає рідний “язик” об чужу мову», тобто послуговується ламаною українською, коли з народження розмовляла російською. Мовляв, це є самоприниженням для людини, бо таким чином вона «виганяє з себе “російськість”». Це слово, зокрема, можуть застосовувати до посадовців чи людей у медійному просторі, які перейшли з російської на українську.

Уявне існування «вирусі» росіяни пояснюють впливом «української пропаганди», а також меркантильністю та прорахунками «продажних колаборантів». До «вирусі» пропагандисти зараховують і нинішнього секретаря РНБО України Олексія Данілова, і ексміністра закордонних справ Павла Клімкіна, і ексміністра оборони Олексія Резнікова, і міністра цифрової трансформації Михайла Федорова та багатьох інших. Зокрема, стосовно них у Росії просувають меседж, що «галичани як справжні патріоти їх не сприймають».

Метою ж обзивання «вируссю» українців із російським етнічним походженням є ніщо інше, як посіяти розбрат серед народу України, а також поставити під сумнів українську громадянську ідентичність. Агітпроп прагне запевнити, що існує тільки одна ідентичність — російська, і що будь-які намагання спілкуватися українською, жити в українському просторі класифікуються як невіглавство до Росії.

Проте якщо поглянути в минуле, зокрема, до створення СРСР, депортацій та нищення цілих народів, то не дивно, що багато людей можуть народитися в Росії, але з українським корінням або ні. Люди ладні обирати будь-які країни для проживання, і це також доводить, що Україна існує як окрема суверенна держава.