Терміном «щеневмерлики» прихильники «русского міра» називають українців. Ця зневажлива збірна назва походить від перших слів українського гімну «Ще не вмерла України». Використовуючи цей термін, росіяни намагаються зачепити почуття українців і звернути увагу на нібито абсурдність тексту українського державного славня. 

Насамперед «Ще не вмерла Україна» — це вірш, який у 1862 році написав поет, науковець і громадський діяч Павло Чубинський. Твір швидко поширився серед українських громад Наддніпрянщини, а тому не залишився без уваги тодішньої російської влади. 20 жовтня того ж року Павла Чубинського вислали на проживання в Архангельську губернію під наглядом поліції. Причиною назвали авторство «обурливих пісень і прокламацій» та «шкідливий вплив на уми простолюдинів». Тобто з самого початку існування «Ще не вмерла Україна» росіянам цей твір був не до вподоби. 

Згодом вірш привернув увагу священника та композитора Михайла Вербицького, і той поклав його на музику. Мистецький твір «Ще не вмерла Україна» використовувався як гімн державних утворень на території України, зокрема УНР (1917 р.) та ​​ЗУНР (1918 р.). Як офіційний славень пісня була затверджена в Карпатській Україні, що існувала в 1938–1939 роках. У січні 1992 року Верховна Рада затвердила «Ще не вмерла Україна» як державний гімн. Утім, закон «Про Державний гімн України» депутати ухвалили лише у 2003 році. За пропозицією тодішнього президента Леоніда Кучми перший рядок пісні змінили: замість «Ще не вмерла Україна, і слава, і воля» стало «Ще не вмерла України і слава, і воля». 

Дискусії щодо «недосконалості» українського славня тривають і по сьогодні. Його противники наполягають на тому, що гімн є песимістичним і таким, що не відповідає сучасним реаліям. Відповідно, російський агітпроп апелює саме до нібито песимістичності перших слів гімну України, оминаючи факт його історичної тяглості, та називає українців «щеневмерликами», натякаючи на те, що їм нібито залишилося жити «ще недовго». 

Так, російські пропагандисти на своїх сторінках у соцмережах пишуть, мовляв, «знову щеневмерлики збираються на мітинг, і чому їм Росія не подобається?». Деколи вони навіть поєднують це слово зі ще одним словом-продуктом російської пропаганди — «каструлеголові»: «нові мрії каструлеголових щеневмерликів».