У соціальних мережах і месенджерах поширюють фейки та конспірологічні теорії навколо спалаху хантавірусу, використовуючи старі відео, вирвані з контексту заяви політиків і добре знайомі ще з часів пандемії COVID-19 маніпулятивні наративи. Пропагандисти намагаються переконати аудиторію, що влада та міжнародні організації нібито готують нові локдауни, «примусову вакцинацію» або навіть навмисно створюють епідемії заради контролю над суспільством і прибутків фармацевтичних компаній. Фейки і методи пропагандистів дослідили у German-Austrian Digital Media Observatory (GADMO).

Одним із прикладів такої маніпуляції стало поширення старого відео президента Дональда Трампа, яке користувачі соцмереж видавали за його реакцію на спалах хантавірусу у 2026 році. У дописах стверджували, нібито Трамп заявив про відмову США підкорятися вимогам Всесвітньої організації охорони здоров’я щодо маскового режиму, закриття шкіл та інших обмежень саме через хантавірус.

Насправді це відео було записане ще в серпні 2023 року і стосувалося пандемії COVID-19. Тоді Трамп опублікував ролик у своїй соцмережі Truth Social під час передвиборчої кампанії. У ньому він критикував можливе повернення карантинних обмежень через нові штами коронавірусу та звинувачував політичних опонентів у спробах «розпалити ковідну істерію». Жодних згадок про хантавірус чи Всесвітню організацію охорони здоров’я у відео не було. Однак після спалаху хантавірусу на круїзному лайнері «Hondius» навесні 2026 року це старе відео почали повторно поширювати вже в новому контексті, щоб створити враження масштабної глобальної загрози.

Спалах хантавірусу на судні під нідерландським прапором справді став інформаційним приводом для хвилі панічних повідомлень. На борту захворіли кілька людей, троє з них померли. Водночас у Світовій організації охорони здоров'я наголосили, що ризик для широкого населення залишається низьким. Попри це, в соцмережах почали активно відроджуватися конспірологічні теорії, популярні під час пандемії COVID-19.

Зокрема, користувачі та окремі блогери поширювали твердження про нібито «сплановану пандемію», спроби нав’язати нові локдауни та використати хантавірус для політичного контролю. Деякі дописи стверджували, що спалах нібито потрібен для маніпуляцій із голосуванням поштою на майбутніх виборах у США. Інші автори звинувачували фармацевтичні компанії у навмисному поширенні вірусу задля продажу вакцин.

Окремо поширювалися фейки про те, що хантавірус нібито є наслідком вакцинації від COVID-19 препаратом фармацевтичної компанії Pfizer. Для «доказу» пропагандисти використовували документи, де згадувався перелік можливих побічних явищ, які підлягають моніторингу після вакцинації. Однак ці документи не підтверджують причинного зв’язку між вакцинами та хантавірусом — ішлося лише про стандартну процедуру спостереження за потенційними ризиками.

Ще одним елементом дезінформаційної кампанії стало просування методів «лікування» з недоведеною ефективністю. У соцмережах активно рекламували антипаразитарний препарат івермектин як нібито ефективний засіб проти хантавірусу. Такі заяви поширювали окремі політики, блогери та представники альтернативної медицини. Водночас вірусологи та медичні експерти наголошують: наразі не існує схвалених ліків або вакцин проти хантавірусу, а ефективність івермектину в лікуванні цієї інфекції не доведена.

У GADMO зазначають, що нинішня хвиля фейків багато в чому повторює інформаційні механізми часів пандемії COVID-19. Старі конспірологічні сюжети швидко адаптують до нових кризових тем, а соцмережеві алгоритми сприяють їхньому масовому поширенню. До цього додаються фінансові стимули: автори сенсаційного контенту, блогери та анонімні сторінки заробляють на переглядах, рекламі та вірусному поширенні панічних повідомлень.

Подібні інформаційні кампанії будуються на страху, недовірі до інституцій та маніпуляціях емоціями аудиторії. Саме тому важливо перевіряти джерела інформації, звертати увагу на дату й контекст відео, а також орієнтуватися на повідомлення офіційних медичних і наукових установ.