Російські медіа та пов’язані з ними ресурси поширюють твердження про нібито «масовий спалах» хантавірусу серед українських військовослужбовців. У публікаціях заявляють, що інфекція нібито активно поширюється серед підрозділів ЗСУ у Сумській, Харківській, Чернігівській та Львівській областях, а «небойові втрати» української армії буцімто пов’язані саме із цією хворобою. Окремі пропагандистські ресурси навіть стверджують, що командування ЗСУ нібито забороняє надавати медичну допомогу хворим військовим, вважаючи їх симулянтами. Утім, ці твердження не підтверджуються офіційними даними, а саму маніпуляцію викрили StopFake.

Офіційна статистика справді свідчить про збільшення кількості зареєстрованих випадків хантавірусної інфекції в Україні з 2025 року, насамперед у Сумській області. Проте ці дані не підтверджують заяв про «масове зараження» саме серед військовослужбовців, значні «небойові втрати» чи відмову в лікуванні.

Російські публікації посилаються не на українські медичні установи, Центр громадського здоров’я чи МОЗ України, а на анонімні «російські силові структури». Саме вони є джерелом заяв про нібито масштабне поширення хантавірусу серед українських військових. Жодних документів, офіційної статистики або підтверджень із боку українських чи міжнародних медичних організацій при цьому не наводять.

Реальна статистика виглядає інакше. За даними Центру громадського здоров’я, які отримало hromadske, у 2025 році в Україні зареєстрували 436 випадків хантавірусної інфекції. Із них 428 випадків припали на Сумську область. Ще по два випадки зафіксували у Львівській та Чернігівській областях, по одному — у Харківській та Черкаській. За перші три місяці 2026 року в Україні зареєстрували 63 випадки: 58 — у Сумській області, три — у Чернігівській, по одному — у Кіровоградській та Вінницькій областях.

Водночас у відкритій статистиці не вказано, ким саме були інфіковані — цивільними чи військовими. Тому робити висновок про «масове зараження» саме серед українських військовослужбовців неможливо. Навіть якщо частина випадків стосувалася військових, 63 випадки за три місяці 2026 року на тлі сотень тисяч людей у Силах оборони не можуть свідчити про «масштабний спалах» у ЗСУ.

Маніпулятивним є і твердження про «раптовий новий спалах» хантавірусу в Україні у травні 2026 року. Насправді зростання кількості зареєстрованих випадків почалося ще у 2025 році. У 2023 та 2024 роках в Україні офіційно фіксували лише по три випадки інфекції на рік. Тому нинішню ситуацію коректніше описувати як збільшення кількості виявлених випадків, а не як «катастрофу» чи «епідемію» в українській армії.

Окремо російські медіа намагаються пов’язати ситуацію в Україні зі спалахом Andes virus на круїзному лайнері MV Hondius. Саме цей штам став причиною міжнародної уваги після повідомлень Всесвітньої організації охорони здоров’я про випадки інфікування на судні. Andes virus є ендемічним для Південної Америки, зокрема Аргентини та Чилі, і в окремих випадках може передаватися від людини до людини.

Проте Центр громадського здоров’я прямо наголошує: Andes virus в Україні не виявляли і він не циркулює на території країни. В Україні, як і в інших країнах Європи, поширені інші серотипи хантавірусів — зокрема Puumala та Dobrava-Belgrade, які передаються від гризунів до людини і не передаються між людьми. Це принципова різниця, яку російські пропагандистські ресурси ігнорують.

Сумнівними є й заяви про те, що інформацію про «масове зараження» військових нібито підтвердила «київська лікарка Ірина Семенова». Видання The Insider звернуло увагу, що у відкритих джерелах згадуються дві лікарки з таким ім’ям — педіатр та гастроентеролог-дерматолог. Жодна з них не спеціалізується на вірусології, епідеміології чи військовій медицині. Крім того, російські ресурси не пояснюють, звідки така лікарка могла б отримати достовірну інформацію про епідеміологічну ситуацію в бойових підрозділах.

Не відповідають дійсності й заяви про «масове поширення» інфекції одразу у Харківській, Сумській та Львівській областях у 2026 році. За офіційними даними, за перші три місяці 2026 року випадки зафіксували лише у Сумській, Чернігівській, Кіровоградській та Вінницькій областях. Харківська та Львівська області у статистиці за цей період взагалі не згадуються.

Фахівці дійсно визнають, що люди, які перебувають у польових умовах, мають підвищений ризик зараження через контакти з гризунами або їхніми виділеннями. Саме тому до груп ризику належать військовослужбовці, працівники складів, люди, які займаються фортифікаційними чи земляними роботами. Однак це не підтверджує російських заяв про «масовий спалах» у ЗСУ, «небойові втрати» чи відмову у лікуванні.

У підсумку російські медіа використовують реальну медичну проблему для створення образу «санітарної катастрофи» в українській армії. Проте офіційні дані та позиція українських медичних установ таких висновків не підтверджують.