При формуванні іміджу кримських татар російська пропаганда використовує низку загарбницьких наративів, які Росія плекала століттями. Частина з них запозичена ще з царських часів. Зокрема, йдеться про слов’янську, а не кримськотатарську природу Кримського півострова. Агітпроп повторює радянські наративи про «неблагонадійність» кримських татар і про «позитиви» сталінської депортації. Детальніше про те, як російська пропаганда дискредитує кримських татар, ми писали тут. 

Сучасна пропагандистська машина поширює меседж, що кримські татари є буцімто політичними та релігійними екстремістами. За версією проросійських анонімних телеграм-каналів, киримли співпрацюють із українськими спецслужбами, ведуть підривну діяльність, заміновують території, наводять Сили оборони на цілі, беруть участь у диверсіях. Ми розглянули чотири ключові організації, проти яких пропагандисти поширюють найбільше дискредитаційних меседжів, що стосуються меседжу про кримських татар як «політичних та релігійних» екстремістів. Низка тез про «Хізб ут-Тахрір», батальйон імені Номана Челебіджіхана, батальйон «Туран» та Меджліс майже у 100% випадків описують їх у негативному ключі, містять безпідставні звинувачення у злочинній діяльності; маніпулятивні твердження, персонально та прицільно дискредитують учасників організацій.

1.    Відразу в 2014 році росіяни розпочали кампанію з переслідування кримськотатарської громади, оголосивши поза законом Меджліс, представницький орган кримськотатарського народу. Росія звинуватила Меджліс у розпалюванні міжетнічної напруженості та сприянні екстремістській діяльності кримських татар на півострові. Росія дискредитує єдиний вищий виконавчо-представницький орган кримських татар, який визнаний у всьому світі та офіційно представляє націю на міжнародному рівні. Меджліс критикував російську анексію Криму та захищав права кримських татар, зокрема відновлення їхньої власності та культурної спадщини. У 2016 році Росія заборонила Меджліс і назвала його екстремістською організацією, що призвело до переслідувань його членів, включаючи арешти, затримання і тактику залякування.

2. Пропагандистська машина також проводить дискредитаційну кампанію проти учасників добровольчого кримськотатарського батальйону імені Номана Челебіджіхана, який воює на боці України з 2016 року. Російська пропаганда часто звинувачує учасників батальйону в екстремістських політичних переконаннях й участі в продовольчій та енергетичній блокадах Криму. Росія визнала батальйон терористичною організацією. Велика кількість затриманих за нібито зв’язки із батальйоном повідомляли, що їх піддавали тортурам, щоб отримати зізнання. Отже, велика ймовірність того, що більшість заарештованих і визнаних причетними до батальйону є невинними. За останній рік декілька представників спільноти, яким інкримінують участь у батальйоні, вже отримали суворі вироки від 5 до 8,5 років позбавлення волі.

3. Роспропаганда всіляко очорнює діяльність батальйону «Туран», створеного у відповідь на повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Ідеологічна основа батальйону — етнічна та релігійна солідарність із кримськими татарами. Зокрема, агітпроп звинувачує учасників у «неонацизмі». «Туран» — це назва території, яку заселяли іраномовні кочові народи. Батальйон формується частково з бійців інших підрозділів української армії, а частково з тих, хто раніше не служив, але проживає на території України. Релігія в ньому є вагомим фактором, як запевняє очільник батальйону Алмаз Кудабек: той, хто захищає інтереси Кремля і вбиває українців, автоматично зрікається своєї релігії.

4.  Та найбільш частою мішенню є учасники «Хізб ут-Тахрір», міжнародної політичної організації, яка прагне створити єдину мусульманську державу, де відновлять ісламський спосіб життя й де пануватиме мусульманський закон. Хоча деякі ідеї організації йдуть урозріз із демократичними цінностями, але все ж вона не є злочинною, а також далека від тероризму та насильницьких дій. Пропагандисти звинувачують учасників організації в релігійному екстремізмі та потужному антиросійському підпіллі на території півострова. Насправді ж «Хізб ут-Тахрір» наполягає на мирних методах боротьби. Робота «Хізб ут-Тахрір» заборонена в Росії, Китаї, більшості арабських і центральноазійських країн. В інших державах, зокрема у Великій Британії, «Хізб ут-Тахрір» відкрито працює. Так само легально спільнота діяла в Україні. Проте після анексії Криму росіяни заарештували у справі «Хізб ут-Тахрір» понад 70 людей. Російські правозахисники вважають переслідування учасників цієї організації політично вмотивованим.

Росія переслідує найбільш активних учасників політичних об’єднань, а її пропагандисти всіляко дискредитують будь-які кримськотатарські ініціативи. Це свідчить про те, що російські спецслужби вбачають загрозу в здатності кримських татар до самоорганізації та виявлення власної політичної позиції, яка суперечить Кремлю.